№ 1-72

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 червня 2008 року                                                                              місто Бориспіль Київської області

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С. І.,  при секретарі Бобильової А.В.,  за участю державного обвинувача - військового прокурора Дарницького гарнізону полковника юстиції Федюшкіна І.О.,  підсудного - ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А2215 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А2215 солдата контрактної служби

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Масалаївка Сосницького р-ну,  Чернігівської області,  українця,  громадянина України,  з середньою освітою,  не судимого,  неодруженого,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,  -

у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  409 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  перебуваючи за місцем проживання своїх батьків (Сосницький р-н Чернігівської області),  був зобов'язаний ранком 26 лютого 2008 року прибути до військової частини. Однак у вечорі 25 лютого 2008 року з метою ухилитися від несення обов'язків військової служби він умисно повідомив своєму прямому і безпосередньому начальнику по службі - капітану ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію про те,  що нібито лікар Центральної районної лікарні смт Сосниця в Чернігівській області у цей день звільнив його,  ОСОБА_1,  від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою до 29 лютого 2008 року і видав про це довідку. На цій підставі ОСОБА_1 шляхом обману Ткаченка незаконно ухилявся від несення обов'язків військової служби до дня свого фактичного прибуття у частину - 9 годин ранку 29 лютого 2008 року. Ухиляючись від служби ОСОБА_1 відпочивав і проводив час на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю і дав показання,  які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним ухилення від несення обов'язків військової служби,  пояснивши,  що дійсно 25 лютого 2008 року він особисто ввів в оману свого начальника щодо факту звільнення лікарем від обов'язків служби за станом здоров'я і на цій підставі ухилявся від служби до 9 ранку 29 лютого 2008 року.

Крім особистих показань вина підсудного в ухиленні від несення обов'язків військової служби шляхом обману підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи,  і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те,  що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено,  що вони правильно розуміють зміст цих обставин,  відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції,  суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч.3  ст.  299 КПК України.

Відповідно до правил  ст.  14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 662 від 13 березня 2008 року ОСОБА_1 визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби.

Дії ОСОБА_1,  який будучи військовослужбовцем за контрактом,  вчинив ухилення від несення обов'язків військової служби шляхом обману,  суд кваліфікує за ч. 1  ст.  409 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд враховує те,  що він щиро розкаявся у вчиненому,  активно сприяв розкриттю злочину,  а також і самі обставини вчинення ним злочину,  а саме те,  що тривалість його ухилення від служби є незначною,  а перед самим ухиленням він дійсно перебував на стаціонарному лікуванні і потребував звільнення від службових обов'язків до 25 лютого 2008 року.

№ 1-72

Перелічені обставини суд визнає такими,  що значно пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину,  а тому,  беручи до уваги ці обставини та враховуючи особу винного,  який раніше ні в чому протизаконному замічений не був,  характеризуються виключно позитивно,  до кримінальної відповідальності притягається вперше,  виховувався у багатодітній сім'ї,  суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1  ст.  69 КК України і перейти із застосуванням  ст.  53 КК України до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч. 1  ст.  409 КК України,  оскільки саме даний вид покарання,  на думку суду,  є справедливим,  а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та,  керуючись  ст.   ст.  299,  323,  324,  325,  332 КІІК України,  військовий місцевий суд Київського гарнізону

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  409 КК України,  за якою із застосуванням  ст.   ст.  69,  53 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  тобто на суму 850 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - підписка про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.