ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.06.06 № 27/261/06-АП
суддя Дроздова С.С.
За позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка Запорізької області
до: Відкритого акціонерного товариства “Василівський агротехсервіс”, м. В асилівка Запорізької області
про стягнення заборгованості у сумі 1 760 грн. 78 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Секретар судового засідання Громова У.І.
За участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Щербань Т.Ю., дов. б/н від 10.05.06 р.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Пунктом четвертим частини першої статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Вказане положення містить два критерії, за якими спір можна віднести до категорії адміністративних. По-перше, позов до суду повинен бути пред’явлений суб’єктом владних повноважень, а по-друге –лише у випадках, встановлених законом.
Визначення суб’єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 КАС України, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (відповідно до роз’яснень Верховного суду України).
Відповідно до п. 6 Розділу VII КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Предметом даного спору є звернення суб’єкта владних повноважень (Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі) до суб’єкта господарювання про стягнення 1 760 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків, отже даний спір підлягає розглядові господарським судом Запорізької області в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 14.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України судом прийнято постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. Суд виходячи до нарадчої кімнати повідомив відповідачу орієнтовний час виготовлення постанови у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, 14.06.06 р. о 15 - 15 годині суд оголосив відповідачу постанову у повному обсязі.
18 травня 2006 року до господарського суду звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі до Відкритого акціонерного товариства “Василівський агротехсервіс” про стягнення 1 760 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за період з 01.01.06 р. по 01.04.06 р.
22.05.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 27/261/06-АП.
До початку розгляду справи представник відповідача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Для врегулювання спору суд з’ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову?
Позивач у судове засідання 14.06.06 р. не з’явився. Про час і день розгляду справи був належним чином повідомлений в порядку, передбаченому КАС України. Витребувані ухвалою суду від 22.05.06 р. документи не надав.
У судовому засідання представник відповідача надав письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнав у повному обсязі та платіжним дорученням № 23 від 09.06.06 р. сплатив заборгованість перед Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі у сумі 1 760 грн. 78 коп.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суддя встановив:
Згідно розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що подані відповідачем до відділення, за ВАТ “Василівський агротезхсервіс”, яке є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, рахується недоїмка з виплат страхових внесків до Фонду в сумі 1 760 грн. 78 коп.
Згідно з матеріалами справи сума недоїмки 1 760 грн. 78 коп. утворилася за період з 01.01.2006 року по 01.04.2006 року, що підтверджується щоквартальними звітами про нарахування та перерахування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.
Відповідно до ст. 45 закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, що спричинили втрату працездатності” керівники всіх підприємств зобов’язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
У судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, що відповідач - ВАТ “Василівський агротехсервіс” добровільно сплатило заборгованість у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 09.06.06 р. (копія платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи).
Перевіривши розрахункові рахунки у платіжному дорученні № 23 від 09.06.06 р., суд дійшов висновку, що відповідач вірно перерахував суму заборгованості 1 760 грн. 78 коп., відповідно до розрахункових рахунків позивача, які зазначені у позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги документальне підтвердження відповідача про добровільну сплату боргу ВАТ “Василівський агротехсервіс” у сумі 1 760 грн. 78 коп., суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. ст. 4, 17, 49, 51, 94, 158 - 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанову підписано 14.06.06 р.
Суддя С.С. Дроздова
Згідно з оригіналом:
Помічник судді О.М. Бєляєва
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.