Cправа № 2-а - 31/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого: судді - Рєзнікової С.С.
за участю секретарів судових засідань - Андрєєвої В.В.
представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача Горшкова В.Д.
представника третьої особи Трет*як К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуїві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа відділ держкомзему у місті Чугуїві Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень та забов*язання вчинити певні дії,-
В с т а н о в и в :
Позивач звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року за НОМЕР_1 відповідно до якого ОСОБА_1 . відмовлено у передачі у власність земельної ділянки, розташованої в районі озера АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства (зелений туризм) та зобов*язати Чугуївську міську раду надати згоду на розробку проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства (зелений туризм) в районі озера АДРЕСА_1 .
Окрім того, в ході розгляду справи по суті ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та доповнив їх вимогою, про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року за № 1680-V про тимчасове припинення на цій території передачу земельних ділянок у користування.
Позовні вимоги представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 обґрунтовували тим, що 08.07.2008 року позивачем була подана заява до Чугуївської міської ради Харківської області про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га. Однак, у задоволенні заяви було відмовлено у листі від 04.08.2008 року, при цьому відповідач посилався на витяг з протоколу НОМЕР_4 від 31.07.2008 року засідання комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об*єктів.
Проте позивач вважає, що його права передбачені ст.121 ч.1 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) порушенні, в саме громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності: для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га. Ст. 118 ч.6 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державного або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва або обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрацій або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета використання.
Діючим земельним законодавством не передбачена відмова органу місцевого самоврядування в погодженні міста розташування земельної ділянки.
На підставі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов з уточненими позовними вимогами у повному обсязі. Позивач просив розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що орган місцевого самоврядування Чугуївська міська рада Харківської області при вирішення заяви ОСОБА_1 діяв в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства. Земельна ділянка перебуває у межах міста , тому у відповідності зі ст. 20 ЗК України та п 12 Перехідних положень ЗК України Чугуївська міська рада має право розпорджатися ваказаною земельною ділянкою, шляхом прийняття рішень на пленарних засіданнях. Земельни ділянка належить до комунальної власності. На теперішній час виділено кошти на створення проекту землевідводу та земельна ділянка буде переводитися з земель сільськогосподарського призначення в землі рекреаційного призначення.
Представник третьої особи відділу держкомзему у м. Чугуїві Харківської області ОСОБА_4 пояснила суду про те, що земельна ділянка розташована в межах міста Чугуїва орієнтовно площею 16,0 га належить до земель запасу сільськогосподарського призначення; частина зазначеної території зайнята сіножаттями заболоченими, частина знаходиться під водними об'єктами. Об'єкт відноситься до земель державної власності. Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, право розпорядження зазначеними землями належить міській раді.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1 звернувся 08.07.2008 року до голови Чугуївської міської ради Харківської області з заявою про погодження міста розташування земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства (зелений туризм) в районі АДРЕСА_1 На засіданні комісії з питань вибору земельної ділянки від 31.08.2008 року відкладено розгляд погодження місця розташування вказаної земельної ділянки з підстав відсутності зтверджених меж міста, що підтверджується наданим позивачем витягом з протоколу НОМЕР_3 від 31.07.2008 року засідання Комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об*єктів (налі Комісії).
На сесії Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року розглянуто колективне звернення осіб в тому числі ОСОБА_1 та відмовлено позивачу у передачі у власність вищевказаної земельної ділянки на підставі рішення від 26.09.2008 року «Про зміну цільового призначення земельної ділянки в районі р. С. Донець та АДРЕСА_1 ».
Позивач вважає, що його право на безоплатне отримання земельної ділянки, розміром до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства порушено такими рішеннями Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року.
Виходячи з системного аналізу чинного законодавства суд вважає, що:
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міських рад для вирішення на пленарних засіданнях належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Земельні правовідносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (надалі ЗК України).
Як встановлено у судовому засіданні об*єкт, що знаходиться в районі АДРЕСА_1 у м. Чугуїві орентовною площею 16,0 га та належить до державної власності.
У відповідності до ст.80 ЗК України держава є суб*єктом права власності на землю та реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі держаної власності.
Згідно розділу Х Перехідних положень п.12 до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, визначено, що функції власника земель, які перебувають у власності держави, тобто функції розпорядження цими землями (володіння, користування та розпорядження) у межах міста Чугуєва виконує Чугуївська міська рада Харківської області.
Територіальна громада міста Чугуєва, реалізує своє право власності на землю безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності (п.б ст. 80 ЗК України)
За таких обставин рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 про зміну цільового призначення земельної ділянки, частину якої позивач бажає отримати для ведення особистого селянського господарства не стосується його інтересів особисто, а лише як суб*єкта територіальної громади. Однак, одночасно з ініціюванням зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки припинено передачу на цій території земельних ділянок у користування.
Відповідно до ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об*єктів природоохоронного та історико - культурного призначення.
Чинним законодавством прямо не встановлено право місцевих рад на зміну цільового призначення земель, що знаходяться у державній власності.
Такими повноваженнями наділені центральні органи виконавчої влади, а саме Кабінет Міністрів України, що випливає зі змісту Глави 3 ЗК України.
Однак, як орган, що згідно п.12 Перехідних положень наділений функціями власника, Чугуївська міська рада Харківської області має право виступити з пропозицією про зміну цільового призначення та у такому разі обґрунтовано припинити на цій території передачу земельних ділянок у користування лише до вирішення вказаної пропозиції.
Відповідно до п.д ст. 12 ЗК України міські ради наділені повноваженням у сфері земельних відносин на її території, щодо організації землеустрою.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про землеустрій» землеустрій - це сукупність соціально - економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно - територіальних утворень, суб*ектів господарювання, що здійснюється під впливом суспільно- виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Згідно ст. 4 цього ж Закону органи місцевого самоврядування є суб*єктами землеустрою.
За таких обставин суд вважає обґрунтованим та такими, що не суперечить чинному законодавству рішення Чугуївської міської ради від 26.09.2008 року, щодо тимчасового припинення на території АДРЕСА_1 та в районі р. С. Донець, обмеженому вул. Кочетокською. Вул.. Ростовською, пров. Шкільним, пров. Задонецьким, вул. Зінченко передачу земельних ділянок у користування до вирішення уповноваженим на те органом їх пропозиції, щодо зміни цільового призначення вищевказаних земель, що відносяться до державної власності.
Однак, відомостей про належний розгляд уповноваженим на те органом заяви позивача ОСОБА_1 про вибір місця розташування земельної ділянки так і не було надано суду під час розгляду справи.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року за НОМЕР_1 -V не містить вирішення заяви ОСОБА_1 по суті.
При вирішенні заяви у відповідності до ч.1ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов*язковому прийняттю та розгляду.
Вимоги до заяви про вибір земельної ділянки викладені у ст. 151 ЗК України.
Повноваження міських рад у галузі земельних відносин викладені у ст. 12 ЗК України.
Відповідно до п. 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виключно до компетенції міських рад на пленарних засіданнях належить право вирішення питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, прийняття рішень відповідачем, що не передбачені Конституцією та законами України, тягнуть за собою визнання їх незаконними та їх скасування.
Суд вважає, що відмова органу місцевого самоврядування в видачі земельної ділянки у власність та посилання на віжкладення цього питання до визначення меж міста, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, ст..ст. 12,20,80, п.12 Розділу Х ЗК України, ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.. 1,4 ЗУ «Про землеустрій» суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визнання незаконним та скасування рішень Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року за НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та забов*язання надати дозвіл на розробку проекту відведення - задовольнити частково.
Скасувати рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 26.09.2008 року за НОМЕР_1 - V в частині відмови ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки, розташованої в районі озера АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства (зелений туризм), як незаконне.
Зобов*язати Чугуївську міську раду Харківської області у місячний термін розглянути питання про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 , щодо погодження міста розташування земельної ділянки для особистого селянського господарства (зелений туризм), площею 2 га, розташованого за адресою: м. Чугуїв, район озера АДРЕСА_1
В іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня проголошення постанови. Якщо протягом цього часу не буде подано заяви про апеляційне оскарження постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя -