Справа №: 2-а/0306/5891/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 29.06.2011

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді Шаруновича В.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач зазначив, що він є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому має отримувати державну пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просить визнавши дії відповідача протиправними, зобов'язати його усунути зазначені порушення, а саме, з 12.05.2011 року нарахувати та виплачувати основну та додаткову пенсії відповідно до вказаних статей, з урахуванням виплачених сум.

Адміністративний позов подано у строк, установлений законом.

Відповідач позов не визнав повністю і заперечив його тим, що доводи позивача необгрунтовані і підстав для перерахунку та виплати йому згаданих пенсій в інших розмірах немає.

Адміністративний позов в частині вимог нарахування та виплати позивачу державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 12 травня 2011 року – слід задовольнити повністю.

Позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом другої групи.

Відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла у періоді, починаючи з 12 травня 2011 року, особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалідам другої групи, призначається державна пенсія по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач має право на виплату йому згаданих пенсій у вказаному розмірі.

Однак, ці пенсії виплачувались йому в меншому розмірі.

Наведені відповідачем підстави для такої виплати необґрунтовані.

Обов’язок призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема підвищення до неї, покладений на відповідача (пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 8-2).

Розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст.5 цього Закону). І цей розмір визначений абзацом першим частини першої ст.28 цього Закону - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки вказаний розмір визначений законом, відповідач не вправі був керуватися для його визначення нормативно-правовими актами з меншою, ніж закон, юридичною силою, зокрема, постановами Кабінету Міністрів.

Положення частини третьої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування абзацу першого частини першої цієї ж статті для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки законом не встановлено іншого, ніж у вказаному абзаці, способу такого обрахування.

До того ж, пенсія позивачу призначалася не лише на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(ч.3 ст.54, останній абзац ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Отже, виходячи з викладеного, розмір належної позивачу до виплати основної та додаткової пенсії ніяким чином не міг і не може визначатися нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, а лише законом, до того ж, існують закони, які дають змогу такий розмір визначити.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином відповідач діяв неправомірно і порушив право позивача на отримання основної пенсії та додаткової пенсії у належному розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо визнавши дії відповідача протиправними, зобов'язати його з 12 травня 2011 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обчислюються відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.11, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.50, 54, 55, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.2 ст.5, ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області протиправними і зобов’язати його нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 12 травня 2011 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обчислюються відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Постанову виконати негайно.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Шарунович