12.04.2010

Справа № 2-1087/10

Провадження № б/п

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Усатова Д.Д. при секретарі Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Ірпінської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментах на дитину та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною у її виховання та встановлення графіку побачень, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментах на дитину. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 15.04.2001 року. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 17.05.2006 року шлюб між сторонами було розірвано, після розірвання шлюбу малолітня донька залишилась проживати разом з ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та не надає матеріальної допомоги на її утримання, більше того, відповідач декілька років не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з нею, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає допомогу до культурних та інших духовних цінностей, не дбає про медичний догляд, лікування дитини. Зазначила, що ОСОБА_2 не знає у якій школі навчається його донька. Сама ж малолітня ОСОБА_3, ніколи не згадує про свого батька ОСОБА_4 Крім того, після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 неналежно виконує свій обов'язок щодо сплати аліментів на утримання дитини. Так, відповідно до довідки ВДВС Корецького РУЮ станом на 01.07.2009 року існує заборгованість відповідача по сплаті аліментів в розмірі 7305,42 грн., що відповідно станом на 01.01.2010 року становить 8555,42 грн., які правомірно мають бути стягнені з нього. На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти вимог позивача звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною у її виховання та встановлення графіку побачень.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що після розірвання шлюбу у 2006 році між ними склалися неприязні стосунки. Основною причиною таких стосунків стали зустрічі малолітньої доньки з ОСОБА_2 ОСОБА_1 категорично заборонила ОСОБА_2 зустрічатись з малолітньою донькою ОСОБА_3, тим самим обмеживши доступ ОСОБА_2 до спілкування з дитиною. Вказує, шо всі його намагання зустрітися з донькою закінчувались марно. У зв'язку з ситуацією, яка склалась ОСОБА_2 хотів звернутись до міліції та органу опіки та піклування. Проте, ОСОБА_1, на таку пропозицію почала погрожувати позбавленням батьківських прав. Таким чином, враховуючи таку поведінку ОСОБА_1, що порушує його права просив позов задовольнити.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні просили первісний позов задовольнити у повному обсязі, в зустрічному позові просили відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просив у первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Третя особа Орган опіки та піклування Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила справу розглядати без участі її представника та проти задоволення первісного позову не заперечувала, у зустрічному просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника, представника відповідача ОСОБА_2, врахувавши заяву третьої особи Органу опіки та піклування Ірпінської міської ради Київської області, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 15.04.2001 р. по 05.09.2006 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Корецьким відділом реєстрації актів громадянського стану 31.01.2003 року від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

05.09.2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Корецьким відділом реєстрації актів громадянського стану Рівненської області (а.с. 11).

Позивач за первісним позовом просила позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на що слід зазначити наступне.

Як вже було встановлено вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно довідки ясла - садка №11 від 25.02.2010 року №79, малолітня донька сторін ОСОБА_3 відвідувала ДНЗ №11 з 01.09.2008 року по 01.07.2009 року. За даний час вихованням дитини займалась ОСОБА_1 Батько дитини ОСОБА_2 жодного разу до дитячого садка не з'являвся, вихователі жодного разу його не бачили (а.с. 26). Згідно довідки Ірпінської загальноосвітньої школи №1 ступеня №11 Ірпніської міської ради Київської області від 15.02.2010 року, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 дійсно навчається в 1 класі Ірпнінської загальноосвітньої школи І ступеня №11 (смт. Ворзель, вул. Кірова, 5) з 01.09.2009 року по даний час. За цей період турботою про дитину займались мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6, вони створюють належні умови для навчання та відпочинку дитини, займаються її вихованням. ОСОБА_3 має окрему кімнату, обладнану необхідними меблями та навчальними приладами. Батько дитини ОСОБА_2, жодного разу до школи не з'являвся, з класним керівником не знайомий (а.с. 27). Встановлено, що в період з 24.01.2009 року по 12.02.2009 року малолітня ОСОБА_3 знаходилась в дитячому санаторії Київського обласного санаторного комплексу з діагнозом хронічний холецистит, що підтверджується витягом з хвороби від 12.02.2009 року (а.с. 48). В період з 20.01.2009 року по 12.02.2009 року, з 12.10.2009 року по 04.11.2009 року ОСОБА_3 знаходилась у Київському обласному санаторному комплексі з діагнозом хронічний холецистит, що підтверджується витягом з хвороби від 03.03.2010 року (а.с. 47). В судовому засіданні встановлено, що батько малолітньої доньки ОСОБА_2 не дбає про медичний догляд та лікування дитини. З акту Ворзельської селищної ради м. Ірпінь Київської області від 02.03.2010 року вбачається, що ОСОБА_1, 1977 р.н., разом з донькою ОСОБА_3, 2003 р.н., проживають з 2007 року за адресою: АДРЕСА_1 Вихованням та наданням належних умов для розвитку і здоров'я доньки ОСОБА_3, займається її мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6, а також батьки позивачки за первинним позовом.

Рідний батько малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 за період з 2007 року по 2010 рік жодного разу свою доньку не відвідував (а.с. 51).3 висновку служби у справах дітей Ірпінської міської ради від 11.03.2010 року №107 вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 52).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Згідно п.2 ч.І ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно ч. З ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Як встановлено вище, ОСОБА_2 не займається належним вихованням доньки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток та не виявляє до неї батьківської турботи.

Таким чином, вказані обставини є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується пояснень свідка ОСОБА_7, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Крім того, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, на що слід зазначити наступне.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 08.06.2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1. стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 250,00 грн. щомісячно починаючи з 25.05.2006 року і до її повноліття (а.с. 12 а).

Згідно довідки - розрахунку, заборгованість по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.07.2009 року становить 7305,42 грн., відповідно станом на 01.01.2010 року заборгованість складає 8555,42 грн. (а.с. 10).

Згідно постанови ВДВС Корецького РУЮ від 27.07.2009 року виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 (ОСОБА_1.) аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 закінчено (а.с. 10).

Згідно фіскальних чеків наданих відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2, від 22.01.2010 та 02.02.2010 року, заборгованість по аліментах сплачена у повному обсязі (а.с. 36).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог, оскільки борг був погашений протягом розгляду справи по суті.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 частково довела ті обставини на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог.

Суд, частково задовольняючи позов ОСОБА_1 вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки задоволення вимог первісного позову виключає можливість задоволення вимог зустрічного позову.

Додатково слід зазначити, що неможливість побачень з донькою позивач за зустрічним позовом мотивував у судовому засіданні тим, що позивачка за первинним позовом погрожувала позбавити його батьківських прав стосовно дитини. Однак, жодних дій на поновлення зустрічей з дитиною не здійснював протягом кількох років. Отже, суд вважає таку його мотивацію надуманою, та такою, що суперечить фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору 85,60 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 28, 29, 30, 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 160, 166 Сімейного Кодексу України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Ірпінської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментах на дитину задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, 1980 р.н. батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 85,60 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною у її виховання та встановлення графіку побачень відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво - Святошинський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти з дня проголошення рішення.

Суддя