Судове рішення #4388153

Справа №2о-111/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21.04.2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого     судді     -        ДжабуріяО.В.

при секретарі     -        Філімович І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що вона ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. До 23 грудня 1997 року за цією адресою вона проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. 23.12.1997 року її мати померла. До смерті, а саме 28.02.1987 року, її мати склала заповіт, посвідчений старшим державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 1-551. При оформлені свідоцтва про смерть прізвище її матері зазначили як «Білявська», проте, згідно свідоцтву про народження заявниці, прізвище її матері зазначене на російській мові, як «Белявская», а також у свідоцтві про укладення шлюбу між її батьками, прізвище її матері також зазначене на російській мові, як «Белявская». Дана ситуація виникла в результаті перекладу прізвища її матері з російської на українську мову при складанні свідоцтва про смерть. В листопаді 2007 року вона звернулася до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у видачі вищезазначеного свідоцтва та роз'яснено, що оскільки є розбіжності написанні прізвища її матері у вищезазначених документах, держнотконтора не має можливості видати відповідне свідоцтво.

У попередньому судовому засіданні заявниця та її представник просили суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що «Білявська Ксенія Андріївна», зазначена в свідоцтві про смерть І-ЖД № 279492, виданого 24.12.1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрацГЇ виконкому Одеської міськради, актовий запис № 10256, та «Белявська Ксенія Андріївна», зазначена в заповіті від 28.02.1987 року, в якості заповідача, посвідченого старшим державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 1-551 - є одна й таж особа.

Суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про смерть І-ЖД № 279492, виданого 24.12.1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 10256, ОСОБА_4 померла 23.12.1997 року (а.с. 17). У вищезазначеному свідоцтві про смерть, прізвище померлої зазначено як «Білявська».

На підставі заповіту від 28.02.1987 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 1-551, складеного

ОСОБА_2 - матір'ю заявниці по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11), прізвище заповідача зазначене як «Белявська» (а.с. 9).

У зв'язку з тим, що в документах, які були представлені заявником до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори для оформлення документів щодо прийняття спадщини, що залишалася після смерті ОСОБА_2, померлої 23.12.1997 року, є розбіжності в написанні прізвища, держнотконторою було рекомендовано заявниці звернутися до суду.

Судом встановлено, що існуючі розбіжності виникли в результаті перекладу прізвища матері заявниці з російської на українську мову при складанні свідоцтва про смерть.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт того, що ОСОБА_1 дійсно є дочкою померлої 23.12.1997 року ОСОБА_2, а також той факт, що мати заявниці дійсно складала заповіт на ім'я заявниці та на ім'я ОСОБА_7.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд доходить до висновку, що «Білявська Ксенія Андріївна», зазначена в свідоцтві про смерть І-ЖД № 279492, виданого 24.12.1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністраци виконкому Одеської міськради, актовий запис № 10256, та «Белявська Ксенія Андріївна», зазначена в заповіті від 28.02.1987 року, в якості заповідача, посвідченого старшим державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 1-551 - є одна й таж особа.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог заявниці.

Керуючись ст.ст. 130,174, ч.2 ст. 234 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ««Білявська Ксенія Андріївна», зазначена в свідоцтві про смерть І-ЖД № 279492, виданого 24.12.1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністраци виконкому Одеської міськради, актовий запис № 10256, та «Белявська Ксенія Андріївна», зазначена в заповіті від 28.02.1987 року, в якості заповідача, посвідченого старшим державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 1-551 - є одна й таж особа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація