УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2009 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Бойчука І.В., Павлишиної А. Т.,
секретаря Довжинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Гурман-Плюс» про стягнення належних при звільненні сум та моральної шкоди за апеляційною скаргою ТзОВ «Гурман-Плюс» на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Гурман-Плюс» про стягнення належних при звільненні сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В ході розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, в зв»язку з чим провадження в цій частині ухвалою суду від 10.02.2009 р. закрито.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.02.2009 р. позовОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто на його користь з ТзОВ «Гурман-Плюс» 756 грн.80 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 300 грн. моральної шкоди, а всього 1056 грн. 80 коп.
На дане рішення ТзОВ «Гурман-Плюс» подало апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення є необґрунтованим, оскільки судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-522/2009р. Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Категорія 53 Доповідач Мелінишин Г.П.
значення для правильного її вирішення. Судом, зокрема, не враховано, що затримка
розрахунку при звільненні позивача мала місце з його вини, а не з вини відповідача. Сума невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку нараховані ОСОБА_1. на момент його звільнення, однак від їх отримання останній відмовився. В зв»язку з цим ТзОВ змушено було направити йому 06.10.2008 р. лист про необхідність отримання належних сум, а оскільки такі не були позивачем отримані, то 14.10. 2008 р. товариство здійснило грошовий переказ цих коштів на його домашню адресу. Крім того, позивач не звертався в бухгалтерію товариства з письмовою вимогою про проведення з ним розрахунку, як того вимагає ст.116 КЗпП України. Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів. Гевич В.В. доводи скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому як передбачено ч.1 ст.116 КЗпП про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу №52 к від 29.09.2008 р. був звільнений з посади механіка ТзОВ «Гурман-Плюс» згідно поданої ним заяви. У день звільнення відповідач не провів з позивачем розрахунок належних йому при звільненні коштів. Натомість, 06.10. 2008 р. відповідач повідомивОСОБА_1. про необхідність отримання цих коштів, а 14.10.2008 р. ним було перераховано позивачу заборгованість по заробітній платі за серпень-вересень 2008 р., кошти по оплаті за період перебування на лікарняному листку, компенсацію за невикористану відпустку- всього 1431 грн. 86 коп. Наведені обставини підтверджуються платіжними відомостями за липень-серпень 2008 р., довідками про розмір заробітної плати позивача та розрахунок заборгованості, доказами щодо направлення листа та переказу грошових коштів(а.с.17-20, 25-30).
Вирішуючи даний спір, суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводів відповідача про затримку розрахунку при звільненні з вини самого позивача, оскільки останній умисно відмовився від отримання нарахованих сум зважаючи на те,що вони є голослівними і будь-якими об»єктивними доказами не підтверджені.
Колегія суддів не приймає також до уваги посилання апелянта про відсутність зі сторони позивача вимоги про розрахунок, що відповідно спростовує вину товариства у затримці виплати належних йому при звільненні сум. Вказане положення ст. 116 КЗпП стосується випадків, якщо працівник в день звільнення не працював. З матеріалів справи видно, що позивач після хвороби 29.09.2008 р. приступив до роботи і в цей же день був звільнений.
За наведених обставин суд прийшов до правильного висновку, що невиплата належних позивачеві при звільненні сум мала місце з вини відповідача, а тому обґрунтовано стягнув за весь час затримки розрахунку при звільненні - за період з 29.09. по 14.10.2008р. середній заробіток в сумі 756 грн. 80 коп. А оскільки порушення трудових прав позивача призвело до моральних страждань суд обґрунтовано задовольнив частково і позов щодо відшкодування моральної шкоди, визначивши її розмір з врахуванням вимог розумності і справедливості.
Колегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції розглянута повно і об'єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ТзОВ «Гурман-Плюс» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: І.В. Бойчук
А.Т. Павлишина
Згідно з оригіналом
Суддя Г.П. Мелінишин