Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.,
секретаря Семків З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації за апеляційними скаргами ОСОБА_2. на рішення від 30 вересня та додаткове рішення від 19 листопада 2008 року Яремчанського міського суду ,-
в с т а н о в и л а:
В серпні 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовні вимоги мотивував тим, що 27.06.2008 року позивачем як головним державним санітарним лікарем області проводилася оперативна нарада з головними державними санітарними лікарями районів, на якій був присутній і відповідач. Під час цієї наради ОСОБА_2 висловився, що позивач « наслав на нього прокуратуру». Вказана вище інформація є недостовірною, негативно вплинула на нього, принизила його честь, гідність та ділову репутацію. Посилаючись на зазначені обставини просив задовольнити позов.
Рішенням від 30.09. та додатковим рішенням від 19.11.2008 р. Яремчанського міського суду позов задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 поширену ОСОБА_2. 27.06.2008 р. на нараді Івано-Франківської обласної санепідемстанції щодо нього інформацію. Постановлено після вступу в законну силу рішення та додаткового рішення суду довести їх зміст до відома працівників Івано-Франківської обласної санепідемстанції.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-403/2009р. Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.
Категорія 39 Доповідач Мелінишин Г.П.
На дані судові рішення ОСОБА_2 подав апеляційні скарги. Зазначає, що судом неповно з»ясовано обставини справи, зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи,чим порушено норми матеріального та процесуального права. Так, задовольняючи позов, суд не з»ясував чи фактично поширював він відносно позивача недостовірну інформацію, чи звертався до нього як до керівника вищестоящої організації. Судом також не досліджувалося питання відносно звернення до якої прокуратури йшла мова, до участі в справі не залучено представника прокуратури, який би повідомив суду необхідні факти щодо зверненняОСОБА_1 про проведення перевірок відносно нього. Він не заперечує того факту, що на оперативній нараді 27.06.2008 р. дійсно звертався до позивача зі зверненням щодо проведення Івано-Франківською природоохоронною прокуратурою перевірки в санепідемстанції м. Яремче. Однак таке звернення не може розглядатися як поширення неправдивих відомостей, оскільки не мало на меті приниження честі, гідності та ділової репутаціїОСОБА_1 Позивачем не представлено суду доказів, що саме таку мету він переслідував. Крім того, в порушення ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині рішення не зазначено висновки суду щодо всіх позовних вимог: задоволення позову повністю чи частково, зокрема щодо заявленої позивачем вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації. Вказана позовна вимога судом взагалі не досліджувалася, а тому постановляючи відносно неї додаткове рішення, суд фактично змінив суть основного рішення, що суперечить вимогам процесуального права. Посилаючись на зазначені обставини просив рішення та додаткове рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовОСОБА_1 суд виходив з того, що поширена ОСОБА_2. 27.06.2008 р. на оперативній нараді Івано-Франківської обласної санепідемстанції відносно нього інформація є недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи і зроблений судом при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 277, 297, 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість її ділової репутації та захист немайнових прав. Особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 27.06.2008 року під час проведення позивачем як головним державним санітарним лікарем області оперативної наради з головними державними санітарними лікарями районів, на якій був присутній і відповідач, останній висловив припущення , що позивач « наслав на нього прокуратуру».
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 року № 7 ( з наступними змінами та доповненнями) «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», яка була чинною на момент вирішення спору, до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
При вирішенні даного спору суд не врахував тієї обставини, що висловлювання Акрітова С. О. не є твердженням про фактичні дані, а містить припущення без умислу принизити честь, гідність та ділову репутацію позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було встановлено поширення відповідачем щодоОСОБА_1 певних фактів, в зв'язку з чим порушене право позивача підлягало захисту.
Вирішуючи даний спір суд безпідставно не застосував до даних правовідносин сторін ст.34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Не враховано судом також і положення абз.6 п. 3 Рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8-рп/ 2003, згідно з яким межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.
З врахуванням таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно й правильно, однак допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані рішення та додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст.34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 16, 277, 297,299 ЦК України, керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення від 30 вересня та додаткове рішення від 19 листопада 2008 року Яремчанського міського суду скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Г.П. Мелінишин
Судді: О. Ю. Беркій
Я.Д. Горблянський
Згідно з оригіналом
Суддя Г.М. Мелінишин