Справа № 2а-183/09 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2009 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Бруховського Є.Б.
з секретарем Пивовар К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що протягом 2006-2008 років йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.30,37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон), що призвело до порушення його прав. Заборгованість по щомісячній виплаті на дітей шкільного віку (ст.30), допомозі в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37) позивач визначив в розмірі 38616,10 грн. Посилався на те, що отримував відповідні допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надіслав лист, в якому просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач має двох неповнолітніх дітей, разом з якими проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони безумовного(обов’язкового) відселення.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, Чорнобильського посвідчення, свідоцтв про народження, довідкою.
Відповідно до ст.ст.30, 37 Закону позивач має право на відповідні допомоги та виплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом передбачені наступні виплати:
ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного(обов’язкового) відселення – 50 % від мінімальної заробітної плати;
ст.30 - щомісячна виплата 50-процентної мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення .
Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 із змінами, внесеними Постановою КМУ №649 від 20.04.2007 року, усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та виплати і, зокрема:
для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов»язкового відселення – 260 тис.крб. (2,60 грн. за гр.реф.) ;
для щомісячної виплати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до 1 або 2 категорії, або матері, яка на час настання або під час вагітності має підстави належати до 1 або 2 категорії, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з неї - 16,5 грн.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Кодекс адміністративного судочинства передбачає річний строк звернення до суду за відновленням порушених прав.
Виплатою доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Дію ст.ст.30,37 зупинено на 2008 рік в зв”язку з внесенням змін Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і лише з 22 травня 2008 року рішенням Конституційного Суду України та №10-рп від 22.05.2008 року їх дію відновлено.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.04.2008 р. - 525 грн., з 1.10.2008 р. - 545 грн., з 01.12.2008 р. – 605 грн.,
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу та двом його неповнолітнім дітям становить:
за ст.37 Закону:
525x50%x3х5+545х50%х3х2+605х50%х3х1-7,80х8=6417,60 грн.;
за ст.30 Закону:
525x50%x2х5+545х50%х2х2+605х50%х2х1-33,00х8=4056 грн.
Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.30, 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 6417,60 грн. допомоги в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст..37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та 4056,00 грн. щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку, передбаченої ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б.Бруховський