Справа № 2-а-673/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                                            м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою від 01.04.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області за період з 01.01.2008 р. по 28.09.2010 р. залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку для звернення до суду, і іншій частині позовних вимог відкрито скорочене провадження.

Відповідач в своїх запереченнях просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю і необґрунтованістю з підстав викладених в запереченні.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення в порядку, передбаченому ч.4 ст.183-2 КАС без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ї категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області, про що свідчить копія посвідчення серії В-І № 036340, та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якої відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року –відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).

В даному випадку Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначає порядок і розміри допомоги.

Виплата допомоги по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідач неправомірно обмежував позивача у її правах на отримання допомоги у розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить про захист своїх прав на отримання допомоги як особі, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування доплат до пенсії не може бути підставою для невиконання покладених на Управління ПФУ у Новоград-Волинському районі Житомирської області зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач допустив протиправну бездіяльність і позивачу в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області в частині стягнення недоплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до положень цього Закону зазначена допомога призначається і виплачується Управлінням Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області, тому суд не уповноважений здійснювати розрахунки сум зазначеної допомоги, а також стягувати вказані суми.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При розгляді даної адміністративної справи суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, виходячи з того, що запропонований позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому, як наслідок, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області здійснити ОСОБА_1 з 28.09.2010 року по 28.03.2011 року перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплатити кошти згідно проведеного перерахунку.

Згідно ч.1 п.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року (з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області щодо нарахування та виплати в неповному обсязі ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 28 вересня 2010 року по 28 березня 2011 року.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанову суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: