Судове рішення #4383068

Справа № 2-а-24/2009

№ 2-а-139/2008

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2009 року                                 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Яремчука В.І., при секретарі - Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, поданого в інтересах онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова, управління соціального захисту населення та праці Московської районної у місті Харкові ради, управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові ради і обласної клінічної травматологічної лікарні, третя особа, служба у справах дітей Московської районної у місті Харкові ради, про відміну рішення ВКК та зобов’язання прийняти нове рішення, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року до суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 інтересах онука - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові ради про скасування медичного висновку № 89  про дитину-інваліда віком до 18 років, виданого 21 серпня 2008 року лікарсько-консультативною комісією комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, та про зобов’язання ЛКК прийняти нове рішення про встановлення інвалідності онуку із дня народження, та про стягнення соціальної допомоги на дитину-інваліда із дня народження.

При розгляді справи суд 17.Х1.2008 року зі згоди позивача замінив неналежного відповідача управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові ради на належних відповідачів - комунальну установу охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова і управління соціального захисту населення та праці Московської районної у місті Харкові ради (а.с.18).

13.02.2009 року суд задовольнив клопотання позивача і відповідача „Міська поліклініка № 13” та залучив до участі у справі як відповідачів управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові ради і обласну клінічну травматологічну лікарню, як третю особу службу у справах дітей Московської районної у місті Харкові ради (а.с.69-70).

Позивач у суді підтримав свої вимоги та пояснив, що його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає окремо від нього зі своїм сином - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого заявлено позов, за адресою: АДРЕСА_1.  Онук народився із патологією – зрощенням 3-5 пальців на кистях обох рук. Згідно медичного висновку № 89 про дитину-інваліда віком до 18 років, виданого 21 серпня 2008 року лікарсько-консультативною комісією (далі-ЛКК) комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова на ім’я ОСОБА_2, призначено державну соціальну допомогу з 21 серпня 2008 року. Вважає, що ЛКК повинна була вказати, що інвалідність встановлена із дня народження онука і із дня народження дитини-інваліда мала бути призначена соціальна допомога. Позивач вказав, що у листопаді 2007 року на ім’я онука мати дитини отримала у травматологічній лікарні висновок про необхідність встановлення дитині інвалідності, однак вона цей висновок загубила і до поліклініки на ЛКК не надала. У серпні 2008 року він отримав у травматологічній лікарні дублікат консультативного висновку за листопад 2007 року і консультативний висновок від 18.08.2008 року про необхідність встановлення інвалідності онуку. Подав ці документи до 13 дитячої поліклініки, де ЛКК визнала онука інвалідом. Після чого у серпні 2008 року він звернувся до управління соціального захисту Московської районної ради і там була призначена допомога на онука, як на інваліда. Дитина була інвалідом від народження і вважає, що із дня народження мала виплачуватись соціальна допомога на дитину-інваліда.

Представники комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова юрисконсульт ОСОБА_4 і заступник головного лікаря з лікувальної роботи ОСОБА_5, діючи на підставі довіреностей, кожний окремо, у суді позов не визнали.

Представник ОСОБА_5 пояснила суду, що на першому місяці після народження дитина була поставлена на облік у поліклініці, дитину доглядали педіатр і ортопед. У дитини було виявлене захворювання синдактилія – зрощення пальців на руках. Після народження дитина була оглянута у клінічній травматологічній лікарні і там була надана рекомендація про необхідність повторного огляду дитини при досягненні віку у 1 рік. До серпня 2008 року родичі дитини до поліклініки не надавали жодних медичних документів, а для проведення ЛКК необхідний медичний висновок спеціалізованого медичного закладу відповідно до захворювання. У серпні 2008 року були надані особисто позивачем два консультативні висновки травматологічної лікарні у яких вказувалось про необхідність встановлення дитині інвалідності. Після чого своєчасно протягом трьох днів за висновком ЛКК поліклініки дитині була оформлена інвалідність та виданий висновок позивачу для звернення до управління соціального захисту для постановки на облік та призначення соціальної допомоги. Працівники поліклініки діяли відповідно до вимог законодавства і жодних порушень не допустили.

Головний лікар „Міська поліклініка № 13” подав до суду письмові заперечення на позов у яких позов не визнав та вказав, що лікарсько-консультативна комісія поліклініки оформлює медичний висновок про дитину-інваліда після обстеження дитини у відповідних медичних закладах на основі наданої рекомендації про встановлення інвалідності. Дитина ОСОБА_2 у віці 1 місяця з дня народження була направлена лікарем поліклініки на обстеження до Обласної клінічної травматологічної лікарні м. Харкова. 30.05.2006 р. консультативним центром ОКТЛ м. Харкова було видано консультативний висновок з діагнозом «сіндактілія III-V пальців кистей» і з рекомендаціями про контрольний огляд через 1 рік. Рекомендацій про встановлення інвалідності ЛКК ОКТЛ м. Харкова не надавала. В поліклініку № 13 позивач лише в серпні 2008 р. надав довідку від 18.08.2008 р. та дублікат консультативного висновку ЛКК Інституту ім. М.І. Ситенко від 28.11.2007 р. з рекомендаціями про встановлення інвалідності. До серпня 2008 року дід дитини ОСОБА_2 в поліклініку ці документи не надавав, тому у ЛКК поліклініки виникло право видати медичний висновок про встановлення інвалідності лише в серпні 2008 р. (а.с.30-32).

Представник управління соціального захисту населення та праці Московської районної у місті Харкові ради ОСОБА_6, діючи по довіреності, позов не визнала і пояснила суду, що соціальна допомога на дитину інваліда призначається від дня подачі заяви про призначення соціальної допомоги після надання батьками дитини необхідних документів. Онуку позивача соціальні допомога була призначена із дня звернення за допомогою. Крім того, соціальна допомога була призначена і матері дитині, як одинокій матері, яка доглядає за дитиною інвалідом.

Представник обласної клінічної травматологічної лікарні лікар ортопед ОСОБА_7 у суді позов не визнав і пояснив суду, що 30.05.2006 року онук позивача був оглянутий за направленням дитячої поліклініки № 13 лікарем травматологічної лікарні і був виданий консультативний висновок про необхідність проведення контрольного огляду дитини у віці 1 року. більше дитина на огляд не доставлялась. При огляді дитини 30.05.2006 року не була дана рекомендація про встановлення інвалідності у зв’язку із тим, що захворювання – зрощення пальців рук не впливало на розвиток дитини. У віці 1 місяця фізичне відхилення від норми не впливало на життєдіяльність дитини, про порушення життєдіяльності дитини мову можна було ставити лише після досягнення дитиною віку 1 року, коли дитина повинна була почати ходити, навчитись сидіти. Інвалідність встановлюється із часу коли патологія впливає на життєдіяльність. Сіндактілія буває різних форм, вона утруднює певні рухи кистями. У віці 2-3 років дитина повинна брати у руку певні предмети і це захворювання перешкоджає цім рухам. З віку 1,5 – 2 років таким дітям встановлюють інвалідність. Окрім того, наявне у онука позивача захворювання піддається лікуванню. У цієї дитини зрощення 3-5 пальців на кистях обох рук у формі зрощення шкіри, а не кісток і ця  патологія показана для лікування, її необхідно лікувати, оперативне лікування показане після досягнення дитини 1 року, раніше оперативне лікування цього захворювання протипоказане через небажаність прийняття дитиною наркозу.

Представник управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові ради прибув у судове засідання без належно оформлених повноважень і не був допущений до участі у справі, про слухання справи був повідомлений завчасно.

Начальник управління охорони здоров’я Московської районної у місті Харкові подав до суду письмові заперечення на позов у яких вказав, що заперечує проти позову та вважає, що управління є неналежним відповідачем, оскільки ніякого відношення до ЛКК поліклініки № 13 не має. „Міська поліклініка № 13” є самостійною юридичною особою. Визнання дитини віком до 18 років інвалідом здійснюється ЛКК дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини. Відповідальність за стан роботи щодо видачі медичного висновку покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу. Соціальну допомогу призначає управління соціального захисту населення та праці (а.с.14).

Представник   третьої особи, служби у справах дітей Московської районної у місті Харкові ради, до суду не з’явився, не заявив про своє бажання приймати участь у справі та не повідомив суд про причини неявки, про час розгляду справи повідомлений завчасно.

Суд заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, та дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає на захворювання «сіндактілія III-V пальців кистей», перебуває на обліку за місцем проживання у комунальній установі охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова від народження. За направленням поліклініки № 13 30.05.2006 року ОСОБА_2 був оглянутий лікарем ортопедом обласної клінічної травматологічної лікарні м. Харкова, згідно консультативного висновку було рекомендовано динамічне спостереження за дитиною та контрольний огляд у віці 1 року. ( а.с.46).

Згідно п. 4 Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 482 від 04.12.2001 р. «Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років» (далі - Наказ № 482) лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) поліклініки оформлює медичний висновок про дитину-інваліда після обстеження дитини у відповідних медичних закладах (вичерпний перелік медичних установ, які встановлюють у дитини медичні показання для визнання її інвалідом віком до 18 років надано в п.З. Наказу № 482) на основі наданої рекомендації про встановлення інвалідності відповідно до Наказу МОЗ України від 08.11.2001 р. № 454/471/516.

Повторно ОСОБА_2 був оглянутий в державній установі «Інституті патології хребта та суглобів імені професора ОСОБА_8 Академії медичних наук України» у м. Харкові 28 листопада 2007 року, де був виданий консультативний висновок у якому був вказаний діагноз «сіндактілія III-V пальців обох кистей з порушенням функцій кистей та рекомендовано вирішити питання про інвалідність з дитинства. Цей висновок в інституті отримала мати дитини ОСОБА_3, яка його загубила і до поліклініки № 13 не подала. Дублікат цього висновку отримав позивач у серпні 2008 року разом із довідкою, виданою тим же інститутом 18.08.2008 року про амбулаторний огляд ОСОБА_2 з рекомендацією про оперативне лікування. (а.с.47).

Дублікат консультативного висновку і довідку з інституту травматології позивач подав до адміністрації дитячої поліклініки № 13 м. Харкова, де був оформлений 20.08.2008 року медичний висновок № 89 про ОСОБА_2 як дитину-інваліда віком до 18 років, дійсний до 20.08.20013 року, тобто на п’ять років. Медичний висновок № 89 позивач подав у серпні 2008 року до управління соціального захисту населення та праці Московської районної у місті Харкові ради і онуку позивача у тому ж місяці була призначена соціальна допомога як дитині-інваліду (а.с.4).

Згідно ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року № 2109-III (з наступними змінами), (далі – Закон), право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність,  визначаються  органом  медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним  роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу. Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної   допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у порядку,   встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Згідно ст.4 Закону Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але не більш як по місяць досягнення  дитиною-інвалідом 18-річного віку.

     Згідно ст.7 Закону Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду інваліда з  дитинства або медичного висновку про визнання дитиною-інвалідом до управління  праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда. Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті,  управління праці та соціального захисту населення зобов'язане у письмовій формі  повідомити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання.

     Згідно ст.8 Закону заява про призначення державної соціальної допомоги на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. До заяви про призначення  державної   соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна  або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

Згідно ст.9 Закону державна соціальна допомога на дітей-інвалідів віком   до 18 років призначається органами праці та соціального захисту населення.      Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органами  праці та соціального захисту населення не пізніше 10  днів після надходження  заяви з усіма необхідними документами. Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Державна соціальна допомога на дитину-інваліда ОСОБА_2 призначена з дня звернення за її призначенням, що відповідає вимогам Закону.

Згідно ст.12 Закону державна соціальна допомога виплачується за минулий час якщо вона була призначена, але не витребувана своєчасно одержувачем без поважних причин, не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Зважаючи на те, що державна соціальна допомога на дитину-інваліда ОСОБА_2  призначена з дня звернення за її призначенням, підстави для її виплати за минулий, до звернення за цією допомогою, час, відсутні.

Медичний висновок № 89 складений лікарсько-консультативною комісією комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова від 21 серпня 2008 року про дитину-інваліда віком до 18 років щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, оформлений відповідно до вимог Закону і підстав для його скасування та для складання нового висновку із зазначенням настання інвалідності із дня народження, немає.

Керуючись ст.ст.1,4,7,8,9 і 12 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року № 2109-III (з наступними змінами), Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 482 від 04.12.2001 року «Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років», ст.ст.158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України,   суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У адміністративному позові ОСОБА_1, поданого в інтересах онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про скасування медичного висновку № 89  про дитину-інваліда віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією комунальної установи охорони здоров’я „Міська поліклініка № 13” Московського району м. Харкова від 21 серпня 2008 року виданого на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобов’язання прийняти нове рішення лікарсько-консультативною комісією і про стягнення соціальної допомоги на цю дитину-інваліда від дня народження, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25 березня 2009 року.

Суддя                 (ОСОБА_9І.)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація