Справа №2-217/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.

при секретарі Комерзан Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на наступні обставини.

01.09.1990 року між сторонами по справі був укладений шлюб, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 12.05.2010 року їх шлюб було розірвано, однак подружні стосунки вони не підтримували вже задовго до того, а тому за позовною заявою відповідачки на її користь було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно.

На момент призначення судом аліментів він мав змогу сплачувати кошти у вказаному розмірі та згодом змінився його матеріальний стан. З 16.12.2008 року позивач був призначеним на посаду директора ПП «Татарбунарський центр технічного огляду транспортних засобів» та заробітна плата на вказаній посаді за 2010 р. та січень 2011 р. нараховувалася від 744 грн. по 1846 грн., тому на теперішній час він не має можливості сплачувати аліменти у вказаному розмірі та просить зменшити до 400 грн. на місяць.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона вважає, що позивач має можливість сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі, оскільки він зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, має у власності майно та більший дохід ніж вказаний ним у довідці про заробітну плату.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2011 р.(а.с.8) на підставі виконавчого листа за №2-174 від 02.02.2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки було стягнуто аліменти в розмірі 3000 грн., щомісячно.

Із довідки про середню заробітну плату(а.с.5) вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 на посаді директора «Татарбунарський центр технічного огляду транспортних засобів» за період з лютого 2010 року по січень 2011 року складає 10 761,84 грн., а помісячно від 744,00 грн. до 1846,00 грн., що також підтверджується копіями відомостей про нарахування заробітної плати(а.с.20-31).

Згідно довідок за №№1593, 2939, виданих Саратською міжрайонною державною податковою інспекцією в Одеській області (а.с.40,54)вбачається, що за звітний період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. CГД ОСОБА_1 надав звіт про обсяг виручки від реалізації товарів з наростаючим підсумком складає 52 400 грн., а в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 р. склав 4600 грн.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленості між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Відповідно до ст.184. Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні встановлено, що виконавчим листом №2-174 від 02.02.2010 року, виданого на підставі рішення Татарбунарського районного суду на ОСОБА_1 покладено обов’язок сплачувати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 3000 грн. щомісячно до повноліття дитини. На даний час дохід позивача є мінливим та значно зменшився за останній період, тому згідно ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не порушуючи інтересів дитини, та з урахуванням матеріального становища позивача.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідачки про можливість позивача сплачувати аліменти у сумі 3000 грн., в зв’язку з тим, що він, отримує високі доходи, так як займається підприємницькою діяльністю та є власником нерухомості і дорогого автомобіля, також суд не може прийняти до уваги заяви та клопотання відповідачки про витребування правовстановлюючих документів на майно та перевірку фінансової діяльності позивача, як СПД, оскільки зазначені питання не стосуються вказаних правовідносин, крім того позивачем надано достатньо офіційних документів, які підтверджують його майновий стан, і які можуть бути доказами його позовних вимог та підставами для вирішення питання щодо зменшення розміру аліментів. А тому, зважаючи на вказані обставини, суд вважає можливим зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь неповнолітньої доньки до 600 грн. щомісячно.

Керуючись ст. ст.184,192, Сімейного Кодексу України, ст.ст.11, 58-60, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 до 600 грн. на дитину щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили та до досягнення донькою повноліття тобто до 03.07.2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сивоконь