Справа № 2-1555/2009
№ 2-12603/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Яремчука В.І., при секретарі - Новаковій Т.С.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, про втрату права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 (далі – позивач) подав позов до сина - ОСОБА_2 (далі – відповідач), про втрату відповідачем права користування жилим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_1 через тривале, з 2000 року не проживання. Позов позивач мотивує тим, що через наявність реєстрації за вказаною адресою відповідача він змушений оплачувати за нього витрати за комунальні послуги, якими той не користується за цією адресою.
При розгляді справи позивач доповнив свої вимоги вимогою про зняття відповідача з реєстраційного обліку.
У суді позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи, підтримав свої вимоги і просить суд їх задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує скрутним матеріальним становищем, тим що відповідач не надає йому матеріальної допомоги, він оплачує комунальні послуги і за відповідача.
Представник позивача ОСОБА_4, діючи наряду з позивачем за довіреністю (а.с.8) позов підтримав, просить його задовольнити та пояснив, що відповідач з 2000 року проживає у м. Харкові за іншою адресою, працює на ТЦ „Барабашово”, має доходи, але своєму батьку позивачу не надає жодної матеріальної допомоги, навіть на оплату комунальних послуг.
Відповідач судові повістки надіслані рекомендованими поштовими відправленнями не отримує.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно положень ст.224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача і його представника, та дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
За адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані дві особи: позивач ОСОБА_3 та його син відповідач ОСОБА_2. Квартира № 54 є трикімнатною, ізольованою.
Згідно свідоцтва про право власності, виданого Московською районною у м. Харкові ради 25.03.2004 року на підставі Рішення виконкому цієї ж ради № 86/36 від 02.03.2004 року, зареєстрованого в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 28.07.2004 року за р.№ 6578646, номер запису 72441, квартира на час смерті належала померлій ОСОБА_5.
21.01.2005 року державний нотаріус Третьої Харківської державної нотаріальної контори видала ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири як на майна, нажите ним під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_5. Згідно змісту свідоцтва право власності на 1/4 частину цієї квартири перейшло до ОСОБА_2 згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.02.2004 року згідно права на спадщину за законом після смерті матері – ОСОБА_5, яка померла 21 червня 2003 року, та якій належала на час смерті 1/2 частина квартири, як майна, нажитого нею під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1. На 1/4 частину цієї квартири свідоцтво про право на спадщину, що припадає на ОСОБА_1, ще не видане (а.с.4, 5).
Викладене свідчить, що трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_2, перебуває на праві спільної часткової власності у володінні сторін по справі, які зареєстровані за цією адресою.
З 2000 року відповідач у цій квартирі не проживає. Це підтверджується довідкою голови об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лотос” від 16.09.2008 року за № 21; Актами від 20.Х1.2008 року і 25.12.2008 року, складеними жителями будинку і посвідченими головою ОСББ „Лотос” (а.с.6,7,21).
Згідно ст.155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою.
Вимога позивача про втрату відповідачем права користування жилим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_1 через тривале, з 2000 року не проживання, не підлягає задоволенню, так як у відповідача є право власності на 1/4 частку спірної квартири.
Зняття з реєстрації здійснюється на підставі статті 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон), яка встановлює наступне: „Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть”.
Отже, для зняття особи з реєстрації місця проживання необхідно подати до сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області рішення суду, що набрало законної сили.
Московський районний суд м. Харкова, діючи як місцевий суд, при розгляді цивільної справи не вправі зобов’язувати сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до вчинення певних дій які входять до кола його повноважень, виконання чи невиконання таких дій можуть бути предметом розгляду адміністративного позову, у разі порушення суб’єктом владних повноважень прав громадян. Це слідує із вимог п.1) ч.1 ст.17 КАС України яка встановлює, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Разом з тим, згідно ст.2 Закону реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суду не надано доказів того, що позивач чинить перешкоди відповідачу у проживанні у спірній квартирі. Відповідач вільно вибрав місцем свого постійного проживання інше житло і з власної ініціативи не проживає у спірній квартирі тривалий час, з 2000 року.
Реєстрація відповідача у спірній квартирі породжує у позивача обов’язок про сплату за комунальні послуги у тому числі і за відповідача, що спричиняє матеріальні втрати для позивача.
Відповідно до ст.3 Закону реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно ст.6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.
Оскільки відповідач не реєструється за місцем постійного проживання, позивач має право на подання заяви до органу реєстрації про зняття з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_2 у зв’язку із не проживанням за цією адресою.
Керуючись ст.155 ЖК України, ст.ст.2,3,6 і 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати право у ОСОБА_1 на подання заяви до органу реєстрації про зняття з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_2 через не проживання за цією адресою.
В іншій частині вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити ОСОБА_2 в п’ятиденний строк з дня складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня складання повного рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк із дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, а у разі подачі заяви про апеляційне оскарження, після спливу строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено 22 березня 2009 року.
Суддя Яремчук В.І.