АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 -223/2008р.                          Головуючий 1 -ї інстанції Дірко І.І.

Категорія: ч. 1  ст.  286 КК                        Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Ржепецького О.П. суддів Тимошевського В.П.,  Пісного І.М.  за участю прокурора Данчука В.М.  засудженого ОСОБА_1  захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_1

на вирок Центрального районного суду м.  Миколаєва від 29 січня 2008 року,  яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженця Ростовської області Російська Федерація,  не

судимого,

Засуджено за ч. 1  ст.  286 КК України - до 2-х місяців арешту із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1  на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок погашення матеріальної шкоди 2402, 4 грн.,  в рахунок погашення моральної шкоди 2500 грн.

За вироком суду ОСОБА_1  визнано винним в тому,  що 30.06.2007р. близько 1500 години,  він,  керуючи автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_1,  рухаючись по пр. Леніна в м.  Миколаєві в напрямку вул. . Дзержинського,  наближуючись до нерегульованого перехрестя з вул. - 4-та

2

Слобідська,  в порушення вимог п. п. 12.1,  12.3,  18.1 ПДР та дорожніх знаків 5.35.1,  5.35.2 ПДР,  не вибрав безпечної швидкості при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу,  в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3. Після чого в порушення вимог п. 2.10. ПДР зник з місця скоєння злочину. В результаті ДТП потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1  просить вирок районного суду скасувати а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на те,  що вирок ґрунтується виключно на суб'єктивних висновках судово-медичних експертиз,  які були зроблені на підставі неперевірених свідчень потерпілого. Вважає,  що в поясненнях його та потерпілого є суттєві протиріччя,  які не були усунуті шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події.

На його думку висновок експерта неповний та упереджений,  з порушенням вимог,  які пред'являються до даної категорії,  а самі медичні документи сфальсифіковані.

Крім того вважає,  що самого контактування його автомобілю та потерпілого не було,  а останній впав тому,  що спіткнувся об бордюр,  злякавшись і відбігаючи назад. Також на його думку всі свідки події не бачили самого зіткнення,  а лише чули характерний звук.

Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 в підтримання апеляції,  які пояснили,  що засуджений діяв згідно Правил дорожнього руху,  зіткнення з потерпілим не допускав та що медичні документи сфальсифіковані,  оскільки надані потерпілим рентгенограми датуються невірно; думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку,  просившего залишити вирок без зміни,  а апеляції без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні вказаного у вироку злочину,  за обставин встановлених судом,  відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.

Як правильно встановив суд,  саме ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР щодо прояву неуваги до дорожної обстановки,  необрання швидкості,  що забезпечує безпеку руху при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу та неприйняттю мір щодо гальмування до повної зупинки транспортного засобу.

3

Його доводи про те,  що він не допустив зіткнення з потерпілим є неспроможними,  оскільки є такими що не відповідають дійсним обставинам справи та не тільки нічим не підтверджені,  а йспростовані здобутими доказами,  зокрема показаннями потерпілого та свідків,  що узгоджені з об'єктивними даними,  що містяться в протоколі відтворення обстановки й обставин події,  висновках судовомедичної експертизи.

Так,  з показань потерпілого ОСОБА_3,  свідківОСОБА_5,  ОСОБА_6 вбачається,  що потерпілий впав внаслідок зіткнення заднього лівого крила автомобіля ОСОБА_1,  який рухався на великій швидкості та на переході почав різко гальмувати,  внаслідок чого автомобіль занесло,  з потерпілим.

При огляді місця події ОСОБА_7 чітко вказав місце контактування та падіння внаслідок цього,  що знайшло своє підтвердження й при відтворенні обстановки й обставин події.

Тому суд дійшов правильного висновку щодо винності ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху,  внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості,  а доводи засудженого та його захисника щодо відсутності контактування колегія судців розцінює як неспроможні.

Необгрунтовані й доводи відносно неусунення протиріч в показаннях засудженого та потерпілого. Суд правильно віддав перевагу показанням потерпілого,  оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені іншими вищевказаними дослідженими судом доказами. Показання ж засудженого суперечать дійсним обставинам та нічим не підтверджені.

Безпідставні й доводи щодо фальсифікації медичних документів.

Згідно акту судово-медичного обстеження (л.с. 21) у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області ліктьового суглобу,  на наружній поверхні прового та лівого стегон в верхній треті два крововилива.

З матеріалів справи також вбачається,  що 11.07.2007 р. надана рентгенограма та рентгеновисновок ГБ № 3 на ім'я ОСОБА_3,  згідно яких на Р-грамі правого ліктьового суглобу № 7365 від 10.07.2007 р. з іншої лікарської установи відмічається внтрішньосуглобовий перелом головки лучевої кістки (л.с. 21 об.).

Ці медичні документи та дані що містяться в них,  були предметом дослідження судово-медичного експерта та брались до уваги при висновку щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого,  а

4

також категоричності висновку щодо виключення способу їх утворення при однократному самовільному падінню.

Такі ж дані містяться й у висновку судово-медичного експерта № 1797 (л.с. 35-36). Ці висновки також спростовують доводи засудженого та захисника щодо неможливості зіткнення автомобіля з потерпілим,  оскільки з локалізації ушкоджень первинний удар виступаючими частинами автомобіля міг бути спричинений як в область лівого стегна по наружній поверхні,  так і правого стегна.

В експертних висновках дійсно є посилання на рентгенограму,  яка здійснювалась не в Бюро СМЕ Миколаївського ОУЗО,  а в іншому лікувальному закладі. Проте цей факт не впливає на правильність та об'єктивність висновків експерта,  оскільки рентгенограма надана експерту 11.07.2007 року та датована 10.07.2007 p.,  тобто зроблена після події 30 червня 2007 року,  яка інкримінована ОСОБА_1  Саме по собі походження рентгенограми з іншої лікувальної установи не викликає сумнівів в її достовірності,  оскільки Бюро СМЕ не є лікувальною установою,  а є лише установою яка проводить дослідження з питань судової медицини.

Крім того,  судом з'ясовувалось питання вірогідності отримання потерпілим тілесних ушкоджень при падінні назад без зіткнення з автомобілем.  З експертного висновку вбачається,  що такий механізм їх отримання виключається. З цього приводу в судовому засіданні допитувався експерт ОСОБА_8,  який підтвердив свій висновок та пояснив механізм отримання наявних у потерпілого тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках при контактуванні з автомобілем та маловірогідність їх отримання, ,  при падінні внаслідок зіткнення з бордюрним каменем.

Тому,  доводи засудженого в апеляції та захисника при її розгляді,  відносно фальсифікації медичних документів,  надання експерту рентгенограми за 2006 рік,  колегія суддів розцінює як безпідставні.

Самі по собі дані адресного бюро відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  надані захисником колегії суддів,  не свідчать про неправильність висновків суду,  оскільки вони грунтуються на здобутих доказах,  які належним чином досліджені в судовому засіданні і підстави не довіряти потерпілому та свідкам і експерту - відсутні.

За таких обставин,  з урахуванням інших доказів,  а саме - показань потерпілого,  свідків,  протоколу відтворення обстановки й обставин події,  з яких вбачається,  що саме завдяки діям ОСОБА_1 було зіткнення його автомобіля з потерпілим від чого останній впав та отримав тілесні ушкодження,  колегія судців вважає доводи засудженого та його захисника

5

щодо неправильності висновків суду та фальсифікації медичних документів неспроможними.

Покарання призначене в межах ч.1  ст. 286 КК України,  відповідно до вимог  ст. 65,  66 КК України з урахуванням вчинення ОСОБА_1 злочину невеликої тяжкості та його позитивної характеристики,  а тому є справедливим.

За таких обставин вирок належить залишити без зміни,  а апеляцію без задоволення.

Керуючись  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а постановлений відносно нього вирок Ленінського районного суду м.  Миколаєва від 29 січня 2008 року - без зміни.