ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.06.06 № 3/96/06-АП
суддя Соловйов В.М.
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвек”, м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя
до відповідача-2: Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя
про: 1. Визнання протиправним бездіяльність ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язане з визначенням звичайної ціни товарів.
2. Визнання протиправним дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язані з складенням акту №144/23-221-32756130 від 15.08.2005р. “Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ “Інвек” код ЄДРПОУ 32756130 за період травень 2005р.” і винесення податкових повідомлень-рішень №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р.
3. Визнання протиправним дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р.
4. Визнання нечинними податкове повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., податкове повідомлення-рішення №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
5. Визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.
суддя Соловйов В.М.
секретар судового засідання Іотова Н.П.
Представники:
від позивача: Пешехонова В.Є., довіреність №04/06 від 12.05.2006р.;
Прудівус О.В., довіреність №05/06 від 12.05.2006р.
від відповідача-1: Каськова І.Є., державний податковий інспектор юридичного відділу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, довіреність №7944/10-014 від 03.03.2006р.;
від відповідача-2: Парджиані Н.Т., старший державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №9513/10 від 01.06.2006р.
Ухвалою від 06.03.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі №3/96/06-АП за позовом ТОВ “Інвек” до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р. Судовий розгляд справи призначено на 05.04.2006р. об 11 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 05.04.2006р. прийнято до розгляду зміни предмета позову від 04.04.2006р. №101/04/06, за виключенням п.6; задоволено клопотання позивача і залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м. Запоріжжя; розгляд справи розпочато спочатку з призначенням судового засідання на 15.05.2006р., про що постановлено ухвалу від 05.04.2006р., викладену окремим документом.
При цьому, заява від 16.03.2006р. №77/03/06 “Про зміну предмета позову” господарським судом не розглядалася у зв’язку з надходженням заяви “Про зміну предмета позову” від 04.04.2006р. №101/04/06.
Таким чином, розглядаються позовні вимоги ТОВ “Інвек” до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (відповідач-1), ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (відповідач-2) про:
1. Визнання протиправним бездіяльність ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язане з визначенням звичайної ціни товарів.
2. Визнання протиправним дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язані з складенням акту №144/23-221-32756130 від 15.08.2005р. “Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ “Інвек” код ЄДРПОУ 32756130 за період травень 2005р.” і винесення податкових повідомлень-рішень №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р.
3. Визнання протиправним дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р.
4. Визнання нечинними податкове повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., податкове повідомлення-рішення №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
5. Визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.
В судовому засіданні 15.05.2006р. постановлено без виходу до нарадчої кімнати ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про надання часу сторонам для примирення, а також задоволено клопотання відповідачів про виклик в судове засідання Шевченко О.В., у зв’язку з чим оголошено перерву до 05.06.2006р.
В судовому засіданні 05.06.2006р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки такої вимоги від представників сторін не надійшло.
Позивач вважає висновки податкового органу щодо завищення підприємством бюджетного відшкодування на 33 833, 00 грн. безпідставними. Зазначає, що висновки ДПІ не відповідають вимогам податкового законодавства в частині зменшення сум від’ємного значення податку на додану вартість за травень 2005 року. Вважає, що податковий орган не довів в порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” те, що ціни договорів на час реалізації товарів не відповідають рівню звичайних цін. При перевірці не було вивчено інформацію по всім угодам, укладеним ТОВ “Інвек” з контрагентами, не вивчені умови даних договорів, а порушуючи п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” контролюючим органом було проведено лише арифметичне порівняння цін по різним операціям.
Крім того наполягає на тому, що з актом перевірки він ознайомлений не був і ознайомився з ним лише тоді, коли отримав поштою податкове повідомлення-рішення від 15.08.2005р. №0000262305/0/15908.
Таким чином вважає, що ним не порушено жодних вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не занижувались податкові зобов’язання з податку на прибуток та законно і обґрунтовано віднесено до податкового кредиту всі суми сплаченого податку на додану вартість по зазначеним операціям.
В судовому засіданні позивач підтримав свої уточнені вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечує і просить в позові відмовити.
Зазначає, що ТОВ “Інвек” в порушення п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. в травні 2005 року реалізувало ветеринарні препарати пов’язаній особі - Приватному Виробничо-Торгівельному Підприємству “Інвек” за цінами, нижчими за звичайні ціни.
Під час проведення перевірки порівнювались не ціна придбання та ціна продажу, а ціна продажу товару особами, які не є пов’язаними з продавцем -ТОВ “Інвек”, з ціною продажу товару ТОВ “Інвек” особі, яка є пов’язаною з продавцем -ПВТП “Інвек”, при звичайних умовах ведення господарської діяльності.
Про зміну будь-яких умов ведення господарської діяльності (підвищення або зменшення цін, зменшення попиту тощо) мова йти не може через те, що події продажу товару не пов’язаним з ТОВ “Інвек” особам та подією продажу товару ПВТП “Інвек” здійснювався на протязі травня 2005р. За цей час ніяких істотних змін структури ринку цих видів товарів не відбулося.
Виходячи з вищевикладеного та на виконання вимог п.п. 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” на підставі документів, яки були надані на перевірку, було проведено аналіз продажу ТОВ “Інвек” ветеринарної продукції у перевіряємому періоді іншим покупцям та пов’язаній з ним особі - ПВТП “Інвек” та встановлено, що ТОВ “Інвек” занижено податкові зобов’язання по ПДВ при продажу ветеринарних препаратів пов’язаній особі на 33 833,00 грн.
Враховуючи те, що податковим органом не порушено права та законні інтереси позивача, просить в позові відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача-1 також просить в задоволенні позову відмовити.
ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (відповідач-2) проти задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р. та визнання його нечинним заперечує і просить в позові відмовити.
Зазначає, що ТОВ “Інвек” взято на облік платників податків у ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя з 16.01.2006р.
На підставі отриманого рішення ДПА України про розгляд повторної скарги від 04.02.2006р. №940/6/25-0115 та акту перевірки №144/23-221-32765130 від 15.08.2005р. з урахуванням того факту, що ТОВ “Інвек” взято на облік платників податків у ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, 17.02.2006р. було винесено податкове повідомленя-рішення №0000262305/3/3003 та надіслано листом з повідомленням про вручення на ім’я директора ТОВ “Інвек”.
Позивач отримав вказане податкове повідомлення-рішення 20.02.2006р.
Таким чином, винесення податкового повідомлення-рішення від 17.02.2006р. №0000262305/3/3003 та його надіслання до ТОВ “Інвек” здійснено ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя правомірно згідно чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача-2 також просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень явився акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.08.2005р. №144/23-221-32756130 “Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ “Інвек” код ЄДРПОУ 32756130 за період травень 2005р.”
Перевіркою встановлено порушення вимог:
п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме:
встановлено взаємовідносини між пов’язаними особами: засновники ТОВ “Інвек” - Околович В’ячеслав Станіславович –50%, Околович Мая Дмитрівна –50%; Засновники ПВТП “Інвек” Околович Мая Дмитрівна –100%.
Зазначено, що у травні 2005 року ТОВ “Інвек” реалізовано ветеринарні препарати пов’язаній особі –ПВТП “Інвек” за цінами, нижчими за звичайні ціни –база оподаткування при продажу пов’язаній з продавцем особі визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Виходячи з аналізу продажу ТОВ “Інвек” ветеринарної продукції у травні 2005 року іншим покупцям (додаток №3 до акту перевірки) встановлено, що ТОВ “Інвек” занижено податкові зобов’язання при продажу пов’язаній особі –ПВТП “Інвек” (таблиця 1 акту перевірки) по рядку 1 декларації по ПДВ за травень 2005 року на суму 33 832, 51 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження прийняті:
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р., яким у ТОВ “Інвек” виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 833, 00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., яким у ТОВ “Інвек” виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 833, 00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р., яким у ТОВ “Інвек” виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 833, 00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р., яким у ТОВ “Інвек” виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 833, 00 грн.
Тобто, за наслідками адміністративного оскарження суми, зазначені у цих податкових повідомленнях-рішеннях, не змінювалися, а скарги позивача –залишені без задоволення.
Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Встановлені в акті перевірки від 15.08.2005р. №144/23-221-32756130 фактичні обставини справи в частині взаємовідносин позивача з ПВТП “Інвек”, ЗАТ “Дружба народів Нова”, ЗАТ “Агромарс Комплекс”, ЗАТ “Феоніс” та іншими покупцями ветеринарних препаратів (таблиця на а.с.31-32, додаток №3 на а.с.52-53) підтверджені матеріалами справи і не заперечуються сторонами.
Зокрема, сторони не заперечують той факт, що ТОВ “Інвек” і ПВТП “Інвек” є пов’язаними особами відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п.1.18 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”).
Згідно п.п.1.20.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 1.20.2. ст.1 цього Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Як встановлено господарським судом, позивач та ПВТП “Інвек” не являються сторонами, які “... є взаємно незалежними юридично та фактично...” Вказана обставина не дозволяє визначити реалізацію позивачем ветеринарних препаратів у травні 2005р. покупцю ПВТП “Інвек” за справедливими ринковими цінами у розумінні абзацу другого п.п.1.20.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Перевірка ТОВ “Інвек” з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ проводилась лише за травень 2005р. і для визначення звичайних цін при реалізації ветеринарних препаратів використовувалась інформація про укладені договори між непов’язаними особами саме за цей період, що дорівнює одному календарному місяцю.
За таких обставин твердження відповідача-1 про те, що у даному випадку порівнювались не ціна придбання та ціна продажу, а ціна продажу товару особами, які не є пов’язаними з продавцем -ТОВ “Інвек”, з ціною продажу товару ТОВ “Інвек” особі, яка є пов’язаною з продавцем - ПВТП “Інвек”, при звичайних умовах ведення господарської діяльності, оскільки за цей час ніяких істотних змін структури ринку цих видів товарів не відбулося, позивачем не спростовані і відповідають фактичним обставинам.
Згідно п.п.1.20.8 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Як свідчать матеріали справи, в ході проведення перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя неодноразово надавались ТОВ “Інвек” запити про надання економічного обґрунтування рівня цін на всі товари, які були реалізовані у травні 2005 року пов`язаній особі - ПВТП “Інвек” та надати інформацію про умови, які вплинули на визначення звичайної ціни при реалізації пов’язаній особі, а саме:
лист вих. №24700/23-213 від 03.08.2005р., отримано ТОВ “Інвек” 03.08.2005р.;
лист вих. №25071/23-213 від 08.08.2005р., отримано ТОВ “Інвек” 08.08.2005р.
Незважаючи на це, згідно листів ТОВ “Інвек” від 05.08.2005р. №180/08/05, від 10.08.2005р. №183/08/05, обґрунтування рівня договірних цін підприємством ТОВ “Інвек” на адресу податкового органу не надсилалося.
Не отримавши відповіді, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулося до Запорізького обласного управління статистики (лист № 25070/23-213 від 05.08.2005р.) та Державного комітету статистики України (лист №25072/23-213 від 08.08.2005р.) з переліком ветеринарних препаратів, реалізованих ТОВ “Інвек” у травні 2005р. пов’язаній особі, з проханням надати інформацію про звичайні ціни на вказані ветеринарні препарати.
Зазначені дії податкового органу відповідають вимогам закону і, зокрема, передбачені п.7 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Як свідчить лист Запорізького обласного управління статистики від 11.08.2005р. №14-05А/363, спостереження за цінами на продукцію, перелічену у запиті, органи статистики не ведуть.
Згідно листу Державного комітету статистики України від 23.08.2005р. №11/2-1-8/111 департамент статистики цін повідомив, що не має інформації щодо середніх цін на вказану продукцію, а дані щодо цін конкретних виробників носять конфіденційний характер і використовуються тільки для розрахунку індексів цін.
Господарський суд погоджується з позицією відповідача-1 про те, що згідно п.7.4 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” операції з пов’язаними особами є такими, що належать до операцій особливого виду, тому методика визначення валових доходів по операціях з пов’язаними особами суттєво відрізняється від формування валових доходів по інших операціях, в зв’язку з чим потребує виділення даних операцій особливого виду із загального обсягу операцій, тобто відокремленого обліку таких операцій, а також формування відомостей стосовно рівня звичайних цін на придбаний товар (роботи, послуги) для цілей оподаткування.
Позивач підтвердив, що такий облік операцій з пов’язаними особами на підприємстві відокремлено не проводився, результати таких операцій при формуванні валових доходів включалися до їх складу на загальних принципах. Не спростовані в судовому засіданні і твердження податкового органу про те, що на підприємстві відсутні розрахунки (інші обґрунтування) звичайних цін для цілей оподаткування на товари, роботи, послуги по операціях з пов’язаними особами.
Не спростовані в судовому засіданні і твердження ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про те, що по результатах перевірки встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ “Інвек” окремий облік операцій з пов’язаними особами не здійснювався, оцінка активів та зобов’язань по методиці, встановленої положенням бухгалтерського обліку 23 відсутня.
Цим порушено вимоги Закону України від 16 липня 1999р. № 996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2001р. № 303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2001р. за № 539/5730.
Так, статтею 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-Х1V встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін" (п.п.11-12) підприємство повинно у фінансовій звітності розкривати інформацію щодо характеру відносин та операцій між пов’язаними сторонами. При цьому, у примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов'язаних сторін наводиться така інформація:
11.1 характер відносин між пов'язаними сторонами;
11.2 види та обсяги операцій (сума або частка у загальному обсязі) пов'язаних сторін;
11.3 використані методи оцінки активів і зобов'язань в операціях пов'язаних сторін;
11.4 суми дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями пов'язаних сторін.
12. Якщо одна пов'язана сторона здійснює контроль або перебуває під контролем іншої пов'язаної сторони, то інформація про характер відносин пов'язаних сторін наводиться незалежно від наявності операцій між ними.
Всі зазначені обставини у своїй сукупності підтверджують правомірність подальших дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя під час перевірки, а саме: на підставі документів, яки були надані на перевірку, було проведено аналіз продажу ТОВ “Інвек” ветеринарної продукції у травні 2005р. іншим покупцям та пов’язаній з ним особі - ПВТП “Інвек” (таблиця на а.с.31-32, таблиця 1 на а.с.34-35, додаток №3 до акту) та правомірно встановлено, що ТОВ “Інвек” занижено податкові зобов’язання по податку на додану вартість при продажу ветеринарних препаратів пов’язаній особі саме на 33 833,51 грн.
05.08.2005р. головному бухгалтеру ТОВ “Інвек” Кондрашковій А.Р. під підпис було вручено проект акту перевірки від 15.08.2005р. №144/23-221-32756130.
Наказом від 08.08.2005р. №236 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя продовжено термін перевірки до 15.08.2005р. включно для завершення перевірки, вирішення виниклих при перевірці питань та узгодження акту перевірки з посадовими особами ТОВ “Інвек”.
12.08.2005р. ТОВ “Інвек” було надіслано лист №25751/23-213 “Про погодження акту перевірки” ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з проханням прибути до 15.08.2005р. о 10-00 годині для узгодження та підписання посадовими особами підприємства - директором та головним бухгалтером ТОВ “Інвек” акту перевірки з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ за період травень 2005р.
У зв’язку з неявкою представників ТОВ “Інвек” та надсиланням листа від 15.08.2005 року вих.№188/08/05 на адресу податкового органу, 15.08.2005р. складено акт № 2/23-256-32756130 “Відмови від підпису акта перевірки”. Акт перевірки №144/23-212-32756130 від 15.08.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р. надіслані на адресу ТОВ “Інвек” поштою та отримані посадовими особами платника податків 22.08.2005р.
Вказані дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відповідають вимогам Розділу 3 Наказу ДПА України №429 від 16.09.2002р. “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами” та ч. 12 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Підсумовуючи викладене господарський суд вважає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя дійшла до правильного висновку про те, що незастосування звичайних цін ТОВ “Інвек” в травні 2005р. призвело до заниження підприємством податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 33 833, 00 грн. Вказаний висновок відповідає вимогам закону та фактичним обставинам.
Відповідно до підпункту “б” п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо... дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним бездіяльність ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язане з визначенням звичайної ціни товарів; визнання протиправним дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пов’язані з складенням акту №144/23-221-32756130 від 15.08.2005р. “Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ “Інвек” код ЄДРПОУ 32756130 за період травень 2005р.” і винесення податкового повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р.; визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р. є необґрунтованими і заявлені безпідставно.
Що стосується решти позовних вимог, а саме: визнання протиправним дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з винесення податкових повідомлень-рішень №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р.; визнання протиправним дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р.; визнання нечинними податкове повідомлення-рішення №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, господарський суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, під час процедури адміністративного оскарження визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р. сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість не змінювалась.
Відповідно до п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
“... б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження...”
У випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу (п.п. 6.4.3. п.6.4 ст.6 Закону).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000262305/0/15908 від 15.08.2005р. не вважається відкликаним.
Правова природа таких повідомлень-рішень визначена “Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків”, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758.
Зокрема, пунктом 5.3 цього Порядку встановлено наступне:
“... Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:
а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;
б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.
З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні ( у разі, якщо сума податкового зобов’язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 –для першої, 2 –для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов’язання.
Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.”
Отже, похідні повідомлення-рішення, формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов’язання.
Враховуючи викладене, похідні повідомленя-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 19.09.2005р. №0000262305/1/29936 та №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р., похідне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 17.02.2006р. №0000262305/3/3003 не можуть порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки не встановлюють для нього нових прав та обов’язків. Форма таких повідомлень не може змінювати їх правову природу.
Терміни сплати узгоджених податкових зобов’язань встановлюються законом і також не можуть змінюватися актами державної податкової служби. Вони лише доводяться до платників податків у спосіб, встановлений вищезазначеним Порядком.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з винесення податкових повідомлень-рішень №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р., №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р.; визнання протиправним дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя по винесенню податкового повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р.; визнання нечинними податкове повідомлення-рішення №0000262305/1/29936 від 19.09.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000262305/2/40952 від 30.11.2005р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0000262305/3/3003 від 17.02.2006р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя слід також відмовити.
Доводи позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.
Винесення податкового повідомлення-рішення від 17.02.2006р. №0000262305/3/3003 та його надіслання до ТОВ “Інвек” здійснено ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя здійснено відповідно до “Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків” на підставі отриманого рішення ДПА України про розгляд повторної скарги від 04.02.2006р. №940/6/25-0115 та акту перевірки №144/23-221-32765130 від 15.08.2005р., дії якої не оскаржуються. Позивач отримав вказане податкове повідомлення-рішення 20.02.2006р.
До підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють зміст і форму акта перевірки, можна віднести:
- постанову КМУ “Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)” від 21.07.2005р. №619;
- Інструкцію про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110;
- Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 10.08.2005р. №327.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем-1 дотримано в цілому вимоги вказаних нормативних актів під час проведення перевірки і складення акту перевірки за її наслідками.
Тому, акт перевірки, складений без суттєвих порушень встановлених вимог до його форми і змісту, не ставить під сумнів законність винесеного на його підставі рішення по результатах перевірки. При цьому сам акт предметом оскарження не може бути на підставі п.1 роз’яснень президії ВАСУ від 12.05.1995р. №02-5/451 „Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів” (з наступними змінами і доповненнями).
Отже, за наведеною справою оцінка судом акта перевірки є лише частиною загальної оцінки дій податкового органу, повноважень його представників і рішення, яким оформлені наслідки цих дій.
Також господарський суд не приймає до уваги заперечення позивача з посиланням на те, що під час проведення перевірки представниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не досліджувалися договори на придбання товарів (робіт, послуг) за травень 2005р., не витребувалися вказані договори суцільним порядком та не досліджувався договір №008/01/05.
Підтвердженням того, що всі надані перевіряючим договори були досліджені податковим органом є п.1.12 акту перевірки від 15.08.2005р. №144/23-221-32756130, а також зміст таблиці на а.с.31-32 та додатку №3 до акту перевірки.
Про витребування всіх договорів на придбання товарів (робіт, послуг) та отримання цієї вимоги позивачем 12.07.2005р. свідчать Повідомлення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №22218/23-213 від 11.07.2005р., корінець повідомлення про вручення поштового відправлення №276979 та зміст листа ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 07.09.2005р. №28524/23-210 “Про надання інформації”.
В свою чергу, позивач не довів те, що ним на перевірку надавався договір №008/01/05. Навпаки, про те, що вказаний договір не надавався свідчать відповіді ТОВ “Інвек” на адресу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 05.08.2005р. №180/08/05, від 10.08.2005р. №183/08/05. Підтвердженням даного факту є також відсутність посилання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в акті перевірки на цей договір.
Посилання позивача на те, що повідомлення №22218/23-213 від 11.07.2005р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повинно було направлено на його адресу рекомендованим листом і тільки з описом вкладення, не відповідають вимогам законодавства, зокрема Положенню про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПАУ 03.03.1998р. №93 (у редакції наказу ДПАУ від 02.03.2001 № 82).
Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Що стосується сплати позивачем 118, 00 грн. в якості оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, господарський суд зазначає наступне.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. “Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу” визначено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як зазначено в Преамбулі цієї постанови, вона прийнята відповідно до ст.47-1 ГПК України.
Оскільки справа розглядається і судове рішення приймається в порядку КАС України, а при розгляді справ адміністративної юрисдикції в порядку адміністративного судочинства сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не передбачена, суд роз’яснює позивачу, що для отримання сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу він має право звернутися до ДП “Судовий інформаційний центр”.
Керуючись ст. 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Соловйов В.М.
Постанову виготовлено в повному обсязі 09.06.2006р.