У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : .ОСОБА_1, ОСОБА_2,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 19 травня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт" про визнання правочинів недійсними та стягнення коштів.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 19.05.2014 року позов задоволено: визнано недійсними договори, укладені між ОСОБА_3 та ТзОВ „ЕкономКомфорт” № 01840/13 та № 01840 від 22.11.2013 р. та стягнуто із ТзОВ „ЕкономКомфорт” на користь ОСОБА_3 14850 грн., сплачених по договору № 01840 від 22.11.2013 р. Вирішено питання про судові витрати.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ТзОВ „ЕкономКомфорт” вважає його незаконним та необґрунтованим. Вказує, що висновок суду про необхідність отримання відповідачем ліцензії, оскільки надавані ним послуги відносяться до фінансової послуги, є помилковим.
ТзОВ „ЕкономКомфорт” отримує прибуток на підставі договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладення яких не передбачає отримання ліцензії. Від залучення платежів згідно з договором про участь у програмі, відповідач прибутку не отримує, а лише перерозподіляє залучені кошти серед учасників програми, а тому дана послуга не може вважатися фінансовою у розумінні п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
Крім того відповідно до ч. 1,2 ст. 2 вказаного Закону останній регулює відносини від учасниками ринків фінансових послуг, які професійно надають фінансові послуги. Судом не взято до уваги, що грошові коти у вигляді „адміністративних витрат” та „Товарного платежу” є платою за послуги товариства відповідно до умов цивільно-правового договору, товариство не здійснює їх накопичення, а тому вони не можуть вважатися прибутком від здійснення діяльності, що є фінансовою послугою. Просить рішення скасувати, ухвалити нове , яким у позові відмовити у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2013р. між ОСОБА_3 та ТзОВ „ЕкономКомфорт” було укладено договір № 01840, предметом якого є зобов'язання
___________________________________________________________________________________________________________
Справа № 565/320/14-ц Головуючий суддя 1 інстанції Ковтунович М.І.
Провадження № 22-ц787/1448/2014 Суддя-доповідач : ОСОБА_4
відповідача за плату 14850 грн. (9,9% від розміру цільової позики) забезпечити дбайливе оформлення договору про участь у програмі для замовника з дотриманням вимог чинного законодавства; надавати інформаційні, консультаційні, роз'яснювальні та довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі замовника у програмі.
Також, стороони уклали договір №01840/13, за умовами якого ТзОВ «ЕкономКомфорт» зобов'язалось за плату вчинити від імені позивача та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, визначеного в додатку №1 до договору, в тому числі: сформувати групу учасників, забезпечити її адміністрування; присвоїти та повідомити учаснику його номер групи та персональний код у групі; організовувати та проводити розподіли свідоцтв; здійснити оплату товару на користь учасника та/або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги та здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 11-1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” до фінансових послуг відноситься адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Надання послуг при придбанні товарів у групах містить ознаки фінансової послуги, пов’язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. Водночас відповідно до ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Частиною 1 ст. 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Є обґрунтованими висновки місцевого суду про порушення відповідачем вимог ст. 4 Закону України « Про захист прав споживачів» та ч. 2 ст. 627 ЦК України щодо ненадання позивачу повної інформації про послугу та виконавця , без врахування вимог законодавства про захист прав споживачів та щодо відсутності у ОСОБА_3 потреби укладати з відповідачем договір № 01840 та сплачувати останньому за його умовами 14850 грн. у разі неможливості виконання ТзОВ «ЕкономКомфорт» умов, встановлених договором № 01840/13 з отримання позивачем позики.
Враховуючи, що діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів угрупах віднесено до переліку фінансових послуг, діяльність ТзОВ «ЕкономКомфорт» є діяльністю з надання фінансових послуг, однак така ними здійснюється без відповідної ліцензії, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позову ОСОБА_3 щодо недійсності договорів № 01840/13 та № 01840 від 22.11.2013 р. та зобов'язав відповідача повернути позивачу сплачені останнім кошти у розмірі 14 850 грн.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги, висновків суду, наведених у ньому, не спростовують, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономКомфорт"-відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 19 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий
Судді :