Справа № 2-77/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 24 березня 2009 р. Борівський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді      Зеленькової Н.Г.

при секретарі      Іванченко Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Борова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» в особі Куп’янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, про відповідальність за невиконання умов договору, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з зазначеною позовною заявою, в якій вказала, що 19.06.2007 р. вона уклала договір з відповідачем на встановлення засобу обліку води за місцем свого мешкання в с. АДРЕСА_1 За вимогою відповідача вона придбала водолічильник вартістю 78 грн., а також сплатила відповідачу 250,02 грн. за виконання робіт по вставленню лічильника води. Відповідач свої обов’язки за договором не виконав та вона змушена сплачувати вартість водопостачання за діючими тарифами. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням виконати роботу, попереджала відповідальну особу ОСОБА_5 про звернення до суду, але водолічильник так і не було встановлено.

В судовому засіданні позивач підтвердила вищезазначене та підтримала позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь матеріальних збитків, моральної шкоди та витрат по сплаті держмита і послуг адвоката. Крім того, позивач пояснила суду, що відповідачем завдано їй значної моральної шкоди, так як вона мешкає з неповнолітньою донькою, чоловіка немає, всі питання щодо встановлення лічильника вона вирішує сама, доходи її на місяць складають 710 грн., тому кошти, які вона виділила з сімейного бюджету, для неї дуже значні.

Представник відповідача (за довіреністю) ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив наступне: Договір від 19.06.2007 р. з позивачем складався по наданню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення , про встановлення засобу обліку води в цьому договорі не йдеться. Водолічильник вона придбала не за вимогою позивача, а за приписом, який отримала під розпис про те, що Куп’янське БМЕУ пропонувало їй або укладати договір на поливні сотки, або встановлювати засіб обліку води. 08.06.2007 р. позивач звернулася до Куп’янського БМЕУ із заявами – про надання технічних умов на установку водоміра, про установлення водоміра та його опломбування за адресою:АДРЕСА_1та 15.06.2007 р. сплатила кошти в сумі 250,02 грн., на підставі цього працівники Куп’янського БМЕУ здійснили 12.07.2007 р. виїзд за вказаною адресою, але водолічильники встановлено не було , в зв’язку з відсутністю у позивача фільтра грубої очистки, зворотного клапана та перехідного штуцера, а також не узгоджено місце установки лічильника відповідно до п. 2 Технічних умов. 12.07.2007 р. було складено акт та позивачу запропоновано придбати необхідні матеріали, а також виконати п. 2 Технічних умов. 16.11.2007 р. до АДРЕСА_1 було здійснено виїзд, але позивача не виявилося вдома , про що було складено акт. Після цього зі слів контролера ОСОБА_5 стало відомо, що позивач зверталася до неї в усній формі про встановлення водолічильника за іншою адресою, але письмових заяв про зміну адреси не надходило. 15.01.2008 р. також було здійснено виїзд, але позивач знову вдома була відсутня, про що знову було складено акт.

Посилаючись не вищенаведене представник відповідача вважає, що відповідачем вживалися всі залежні від нього заходи щодо виконання своїх обов’язків, а тому вини з боку відповідача немає. Крім того, зобов’язання по виготовленню технічних умов згідно заяви від 08.06.2007 р. (вартість робіт складає 55,37 грн.), були виконані 26.06.2007 р.

Представник відповідача вважає, що позивачем не були вжиті заходи щодо забезпечення необхідними матеріалами та умовами для установки водолічильника.

Заслухавши пояснення сторін, свідків:ОСОБА_5 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2., ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, дослідивши матеріали справи, суд, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

01.06.2005 р. між позивачем і відповідачем було укладено договір б/н про надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення, в якому характеристика засобів обліку зазначена не була, розмір щомісячної плати за надані послуги становив – за встановленими тарифами та нормами – (а.с. 8). В подальшому позивач отримала припис без номера і дати, в якому їй пропонувалося скласти договір по установці водоміра, в якому зазначалося, що у випадку відмови, водопостачання буде відключене – (а.с.54).

08.06.2007 р. позивач звернулася до відповідача з трьома заявами: про видачу технічних умов по установці водоміра в АДРЕСА_1; про установку водоміра та його опломбування за цією ж адресою - (а.с. 56,57,58). 15.06.2007 р. позивач сплатила за три вказані в заявах послуги – 250,02 грн. - (а.с. 16) та придбала лічильник води за 78 грн. (а.с. 15,19,20) заводський №267093.

19.06.2007 р., позивач уклала з відповідачем договір б/н про надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення, в якому зазначено вид засобу обліку води «лічильник» КВ-1,5 заводський №267093; вартість послуг врахована в вигляді тарифу за1 м3 - (а.с. 13,14), тобто вказаний договір укладався з урахуванням установки лічильника, який придбала позивач, про що свідчить його заводський номер. 26.06.2007 р. позивачу надані технічні умови по установці лічильника, строк дії яких встановлено 1 рік - (а.с. 21). 12.07.2007 р. комісія склала акт про те, що в с. Піски-Радьківські встановлені лічильники іншим заявникам , а позивачу не встановлено лічильник в зв’язку з відсутністю комплектуючих частин та абонента попереджено, що водомір КВ-1,5 не ставиться в колодязі - (а.с. 59). Суд приймає до уваги, що підпис абонента про це в акті відсутній, а також те, що в складі комісії зазначено слюсаряОСОБА_3а підписаний акт слюсарем ОСОБА_416.11.2007 р. та 15.01.2008 р. складено акти про те, що були здійснені виїзди по установці водоміра в АДРЕСА_1 але абонента не було вдома - (а.с. 61,63) при цьому в акті від 15.01.2008 р. зазначено, що виїзд був 15.11.2008 р. Посилаючись на вказані акти представник відповідача стверджує, що відповідач приймав заходи для виконання зобов’язань, але позивач була відсутня вдома, підтверджуючи це подорожніми листами - (а.с. 60,62,63), але зі змісту цих листів не вбачається, що виїзди здійснювалися за адресою вказаною в заявах позивача. Крім того, представник відповідача не надав до суду жодних доказів того, що позивач повідомлялася про день і час планування встановлення водоміра за місцем її проживання. Посилання представника відповідача на те, що позивач змінила адресу , за якою потрібно було встановлювати водомір не є обґрунтованими, оскільки вона не зверталася до відповідача з відповідною заявою. Враховуючи викладені обставини суд, приймає до уваги, що представник відповідача забезпечив явку в судове засідання 10 свідків, , але сам звернувся до суду із заявою, в якій просив провести судове засідання без його участі. Допитані в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача свідки дали неоднозначні показання та не змогли пояснити помилки в актах, вони стверджували, що акти складалися бригадиром ОСОБА_2 в машині біля двору абонента, але в актах від 16.11.07 р. та 15.01.08 р. в комісіях ОСОБА_2. зазначена не була. Також викликають сумніви написання 3-х актів в машині біля двору абонента, так як написані вони чітким, рівним, розбірливим почерком на чистому аркуші паперу, що суперечить умовам, в яких працює бригада.

Суд, вважає, що представник відповідача не довів суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, чим не виконав вимоги ст. 10 ЦПК України.

 Відповідно до ст. 509 ЦК України, з урахуванням всіх обставин у справі, між позивачем та відповідачем склалися правовідношення , в яких одна сторона зобов’язалася вчинити на користь другої певні дії – виконати роботу, надати послуги. Фактично між сторонами склався договір шляхом звернення позивача з заявами про виконання робіт та прийняттям умов відповідачем шляхом одержання оплати за роботу та здійснення дій , спрямованих на виконання цього договору, але він порушив умови та договір залишився невиконаним тривалий час – з червня 2007 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, в тому числі відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Суд, вважає, що вимоги щодо стягнення моральної шкоди належить задовольнити частково в сумі 1 000 грн. з урахуванням матеріального та сімейного стану позивача, знаходження на її утриманні неповнолітньої дитини, позивач неодноразово була змушена на деякий період часу залишати своє місце роботи та чекати вдома на приїзд робочої бригади, внаслідок чого їй доводилося змінювати встановлений порядок свого життя.

Вимоги щодо стягнення матеріальних збитків спричинених в результаті невиконання договору належить задовольнити в повному обсязі на підставі наданих доказів в сумі 328,02 грн.

Судові витрати стягнути відповідно до ст. 88 ЦПК України, державне мито та послуги адвоката в сумі 203,28 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11 , 60, 88, 212-215 ЦПК України на підставі ст. 509, 611 ЦК України суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» в особі Куп’янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 328,02 грн., витрати на оплату державного мита і правової допомоги в сумі 203,28 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди – 1 000 грн., всього – 1531,30 грн.

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Зеленькова Н.Г.