АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/336/2012 Номер провадження 10/1690/336/2012Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого Мілаша С.П.
Суддів Голубенко Н.В., Корсун О.М..
прокурора Лифарь В.Г.
адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією скаржника ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 6 серпня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою, залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови заступника Полтавського транспортного прокурора Бугаєць А.В. від 10.07.2012 р. про порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника Полтавського транспортного прокурора від 10.07.2012 р. порушена кримінальна справа за фактом крадіжки мобільного телефону Нокіа С2-01 у ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
З даної постанови вбачається, що 26.06.2012 року до чергової частини ЛВ на ст.Полтава з письмовою заявою звернулась ОСОБА_5 про те, що 22.06.2012 р. близько 17 год. в її сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого монтером колії, під час роботи на перегоні «Полтава – Красноград» 68 км., зник мобільний телефон Нокіа С2-01 в корпусі сірого кольору з чорними вставками з сім карткою оператора МТС, вартістю 717 грн.
26 липня 2012 року, ОСОБА_3 звернулись до суду зі скаргою про скасування вищевказаної постанови прокурора, як незаконної.
При цьому вказував, що він був допитаний в якості підозрюваного по кримінальній справі за фактом викрадення телефону у ОСОБА_4 та відносно нього було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд.
Вважав, що постанова підлягає скасуванню оскільки на час її винесення були відсутні приводи і підстави до порушення відносно нього кримінальної справи та в ній не зазначений час, місце та спосіб вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Крім того, що постанова винесена з порушенням строків передбачених ст.97 КПК.
Вказував, що він працює майстром Полтавської дистанції колії Південної залізниці та часто на власному автомобілі підвозить інших працівників. 28.06.2012 р. ним у автомобілі було виявлено мобільний телефон Нокіа С2-01, який був виключений і він його ввімкнув, але сім карта була заблокована. З приводу втрати даного телефону до нього ніхто з працівників не звертався.
Залишаючи скаргу ОСОБА_3 без задоволення, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в матеріалах кримінальної справи міститься достатньо даних про наявність приводів та підстав для її порушення, а сама справа порушена не відносно ОСОБА_3, а відносно невідомої особи за фактом таємного викрадення чужого майна у ОСОБА_4
В апеляції, скаржник ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову суду та постанову прокурора про порушення кримінальної справи, як незаконні.
Зазначає, що згідно пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він загубив мобільний телефон, та в заяві його матері ОСОБА_5 також не вказано, що мобільний телефон вкрали, а зазначено, що її син виявив відсутність телефону. Вказане на його думку свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи та відсутність його вини у вчиненні злочину. Зазначає, що сам ОСОБА_4 до органів міліції з заявою про викрадення телефону не звертався, а його мати не є особою, якій злочином завдано шкоду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 на підтримання апеляції ОСОБА_3, міркування прокурора Лифаря В.Г. про законність та обґрунтованість постанови і безпідставність апеляції скаржника, перевіривши матеріали справи та доводи наведені в апеляції, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
За змістом ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Як вбачається з матеріалів справи, приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_5 про зникнення телефону у її сина ОСОБА_4, а підставою для її порушення стала наявність у діях невідомої особи ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Крім того, справу порушено не відносно самого скаржника ОСОБА_3, а за фактом таємного викрадення чужого майна.
Дані обставини в повній мірі відповідають вимогам ст.94 КПК України в якій вказано, що кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні, які вказують на наявність ознак злочину.
Твердження ОСОБА_3 в апеляції про те, що матеріалами кримінальної справи не доводиться його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, не заслуговують на увагу, оскільки згідно чинного кримінально-процесуального законодавства, постановою про порушення кримінальної справи не встановлюється винуватість, чи невинуватість особи, а за наявності приводів та підстав до порушення справи, вказуються статті кримінального закону, за ознаками яких порушується справа та визначається дальше її спрямування.
Крім того, відповідно до ч.13 ст. 236-8 КПК, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, зокрема щодо наявності чи відсутності в діях особи вини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію скаржника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 6 серпня 2012 року – без зміни.
С У Д Д І :
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7