№2-469-2007
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
«25 » грудня 2007 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - Іщенко І.М. при секретарі - Клисак В.В.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Петриківка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до державного підприємства „Дніпродзержинське лісове господарство" та до Петриківської районної державної адміністрації про визнання права на користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки та передачу її в оренду, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів ДП „Дніпродзержинське лісове господарство" та до Петриківської районної державної адміністрації, зазначивши в обгрунтування своїх вимог наступне: рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2007 року, право власності на нерухоме майно, а саме майно бази для відпочинку, розташоване за юридичною адресою: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 21 км, які відповідно до технічної документації складаються з: (А-1 будинок для відпочинку, а-1 фундамент прибудови, Б-1 вбиральні, в-1 вбиральні, Г-1 фундамент будинку для відпочинку, Д-1 будинок охорони, Ж-1 фундамент будинку для відпочинку, а також асфальтованого тротуару, площею 1531, 4 метрів квадратних) було визнано за позивачами, тобто за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Вказане рішення суду було зареєстроване в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації, та 11.10.2007 року було видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім"я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( номер витягу 16246518 від 11.10.2007 року).
01.11.2007 року, позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Петриківської районної державної адміністрації (РДА) з заявою про надання їм у відповідності до діючого земельного законодавства земельну ділянку площею 0,6 га., розташовану під комплексом бази для відпочинку, за юридичною адресою: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км в користування, шляхом передачі її в оренду та укладання відповідного договору оренди земельної ділянки. Однак, посадовими особами відповідача 2, позивачу було відмовлено в передачі земельної ділянки в оренду на підставі того, що ділянка входить до складу земель , що знаходяться в постійному користуванні у відповідача 1 ДП „Дніпродзержинське лісове господарство" в квадраті 65 виділ 4. На заперечення позивачів проти того, що вони є власниками об"єкту нерухомості, який збудовано у 80-х роках двадцятого сторіччя; що вони як власники нерухомого майна мають право користуватися земельною ділянкою для задоволення своїх власних потреб та рекреаційного використання, яка знаходиться під належним їм на праві власності об'єктом нерухомості; що вказана земельна ділянка не може входити до складу земель лісового господарства за своїм цільовим призначенням, і як наслідок, дії посадових осіб відповідача 2 є неправомірними. Відповідач 2 такі заперечення не прийняв до уваги, від укладання договору оренди земельної ділянки ухилився і земельну ділянку в користування не передав, чим порушив права позивачів, передбачені статтею 93 Земельного кодексу України, згідно якої, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі, строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для задоволення своїх потреб, відповідач 2 рекомендував позивачам звернутися з питанням, щодо передачі земельної ділянки в користування позивачів до відповічача 1. Відповідач 1 не заперечив проти відведення і передачі позивачам земельної ділянки в оренду, але також відмовив в задоволенні їх клопотань, посилаючись на те, що в його компетенцію не входить вирішення питань, щодо передачі земельної ділянки в оренду.
Отже позивачі були змушені звернутися з позовом до суду, в якому просять суд визнати за ними право користування земельною ділянкою, площею 0,6 га., розташованої під комплексом нерухомого майна бази для відпочинку, яка знаходиться за юридичною адресою - Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км.; припинити держаному підприємству «Дніпродзержинське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 0.6 га, що використовується для рекреаційного використання /обслуговування бази відпочинку, на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16246518 від 11.10.2007/ ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км. в кв.65 вид.4 на території бази відпочинку, та зарахувати до земель державного земельного запасу для подальшого перерозподілу; зобов'язати Петриківську районну державну адміністрацію надати гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ( інвентарізація земель) площею 0.6 га для рекреаційного використання, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км., в кв.65 вид.4 для укладення договору оренди; зобов'язати Іванівську сільську раду, державного реєстратора Дніпропетровської регіональної філії державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» /ОСОБА_3 смт. Петриківка, вул. Леніна, 77 / внести відповідні зміни до земельно облікової документації та до книг реєстрації державних актів на право постійного користування землею, договорів оренди на землю.
В судовому засіданні позивачі (ОСОБА_1 та ОСОБА_2В.) підтримали позовні вимоги в повному обсязі по суті викладених в ній питань та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача 1 - ДП „Дніпродзержинське лісове господарство" до судового засідання не з"явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач письмово повідомив суд про те, що ДП "Дніпродзержинське лісове господарство" не заперечує проти відведення і передачі позивачам земельної ділянки в оренду, та про те, що просить суд розглянути справу без участі їх представника.
Представник відповідача 2 - Петриківська районна державна адміністрація до судового засідання не з"явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач письмово повідомив суд про те, що проти задоволення вимог позивачів не заперечує, та про те, що просить суд розглянути справу без участі їх представника.
У відповідності до вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів, на підставі наданих позивачем доказів, та постановити рішення.
Заслухавши пояснення, позивачів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законні, обгрунтовані та підтверджені відповідними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Задовольняючи позов, суд виходить з наступного:
В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2007 року, право власності на нерухоме майно, а саме майно бази для відпочинку, розташоване за юридичною адресою: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км, які відповідно до технічної документації складаються з: (А-1 будинок для відпочинку, а-1 фундамент прибудови, Б-1 вбиральні, в-1 вбиральні, Г-1 фундамент будинку для відпочинку, Д-1 будинок охорони, Ж-1 фундамент будинку для відпочинку, а також асфальтованого тротуару, площею 1531, 4 метрів квадратних) було визнано за позивачами, тобто за ОСОБА_1 та ОСОБА_2. На виконання умов діючого цивільного законодавства України, вказане рішення суду було зареєстроване в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації, та 11.10.2007 року було видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім"я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (номер витягу 16246518 від 11.10.2007 року).
01.11.2007 року, позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до відповідача 2 - Петриківської районної державної адміністрації (РДА) з заявою про надання їм у відповідності до діючого земельного законодавства земельну ділянку площею 0,6 га., розташовану під комплексом бази для відпочинку в користування, шляхом передачі її в оренду та укладання відповідного договору оренди земельної ділянки. Однак, посадовими особами відповідача 2, позивачу було відмовлено в передачі земельної ділянки в оренду на підставі того, що ділянка входить до складу земель , що знаходяться в постійному користуванні у відповідача 1 ДП „Дніпродзержинське лісове господарство" в квадраті 65 виділ 4. Позивач звернувся з тим же питанням до відповідача 1, який не заперечував проти відведення і передачі позивачам земельної ділянки в оренду, але також відмовив в задоволенні їх клопотань, посилаючись на те, що в його компетенцію не входить вирішення питань, щодо передачі земельної ділянки в оренду.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками об"єкту нерухомості, який збудовано у 80-х роках двадцятого сторіччя і вони як власники нерухомого майна мають право користуватися земельною ділянкою для задоволення своїх власних потреб та рекреаційного використання, яка знаходиться під належним їм на праві власності об"єктом нерухомості.
Отже дії посадових осіб - відповідачів, щодо відмови передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування земельної ділянки під об"єктом нерухомості, що належить останнім неправомірними.
Окрім того, за своїм цільовим призначенням, земельна ділянка, розташована під комплексом будівель та споруд, а також асфальтним покриттям бази відпочинку, не може входити до складу земель лісового фонду України та практично використовуватись за цим призначенням, оскільки вона використовується як рекреаційна.
Відповідно до ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі, строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам, або юридичним особам. Набуття права на земляю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом надання земельних ділянок у користування (ч. 2 ст. 116 ЗКУ). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку передбаченому законом (ч.5 ст. 116 ЗКУ).
До особи, яка придбала житловий будинок, або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення та у тих самих розмірах. Якщо договором про відчудження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею, або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчудження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування ( ст. 120 ЗКУ, та ст. 377 ЦКУ). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній, або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, або органом місцевого самоврядування, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної та органів місцевого самоврядування ( ст. 149 ЗКУ). Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗКУ, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів ( ст. 158 ч.1 ЗКУ).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 93, 116, 120, 140, 141, 149, 152, 158 ЗКУ, ст. 169 ЦПКУ,ст.377 ЦК України України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою, площею 0,6 га., розташованої під комплексом нерухомого майна бази для відпочинку, яка знаходиться за юридичною адресою - Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ - Шульгівка, 21 км.;
2. Припинити держаному підприємству «Дніпродзержинське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 0.6 га, що використовується для рекреаційного використання /обслуговування бази відпочинку на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16246518 від 11.10.2007/ ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради в кв.65 вид.4, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ - Шульгівка, 21 км. та зарахувати до земель державного земельного запасу для подальшого перерозподілу.
3. Зобов'язати Петриківську районну державну адміністрацію надати гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ( інвентарізація земель) площею 0.6 га для рекреаційного використання, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради в кв.65 вид.4, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ- Шульгівка, 21 км. для укладення договору оренди.
4. Зобов'язати Іванівську сільську раду, державного реєстратора Дніпропетровської регіональної філії державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» /ОСОБА_3 смт. Петриківка, вул. Леніна, 77 / внести відповідні зміни до земельно облікової документації та до книг реєстрації державних актів на право постійного користування землею, договорів оренди на землю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву ніхто не подав.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.