Справа № 2-570/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

1)  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2) 

16 листопада 2010 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді – Бешлієвої Т.А.,

при секретарі – Івановій Н.С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 Мар’яни Костянтинівни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Позивач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, наполягає на розірванні шлюбу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, після розірвання шлюбу просить залишити за нею прізвище «Ікім».

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

· свідоцтво про укладення шлюбу, серії ІІІ-ЖД № 284590 від 24.11.1990 року, згідно якого між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Орлівською сільською Радою Ренійського району Одеської області 24.11.1990 року, актовий запис № 15, після укладення шлюбу чоловікові та дружині були присвоєні прізвища «Ікім»;

· копія свідоцтва про народження 28.04.1991 року сина ОСОБА_4, серії V-ЖД № 284081, виданого Орлівською сільською Радою Ренійського району Одеської області 10.05.1991 року, згідно якого батьками вказані позивач і відповідач;

· копія свідоцтва про народження 11.12.1992 року доньки ОСОБА_5, серії V-ЖД № 349237, виданого Орлівською сільською Радою Ренійського району Одеської області 16.12.1992 року, де батьками також вказані позивач і відповідач;

· копія паспорту на ім’я позивача ОСОБА_2, серії КК № 526619, виданого Ренійським РВУМВС України в Одеській області;

· квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ по розгляду справи.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини: позивач ОСОБА_2 звернулась до Ренійського районного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_1, який було зареєстровано 24.11.1990 року Орлівською сільською Радою Ренійського району Одеської області, мотивуючи заявлені вимоги тим, що спільне життя з чоловіком не склалося, на протязі сумісного життя між ними часто виникали сварки, немає взаємопорозуміння, подальше подружнє життя та збереження сім`ї, на думку позивача, неможливі, оскільки тривалий час вони з чоловіком вже не живуть разом, майно нажите під час шлюбу, розділили добровільно, спільного господарства не ведуть. Від шлюбу сторони мають двох дорослих дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вже є повнолітнім та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач у судовому засіданні позов визнає, пояснивши, що наданий судом строк на примирення не дав бажаного результату, подружнє життя з дружиною не склалось, на протязі сумісного життя матеріальне становище в родині було частою причиною сварок, які привели до зіпсування відносин та втрати почуттів любові, підтримки, пошани. Спільно з дружиною вони не живуть з квітня 2009 року, обидва на теперішній час прийшли до висновку про необхідність розірвання шлюбу, господарства не ведуть, майно поділили добровільно, діти виросли, син служить в армії, донька вчиться у вищому учбовому закладі у місті Миколаєві.

Встановивши вищеозначені обставини, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, сам`я сторін фактично розпалась, її збереження неможливе, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню. Між позивачем та відповідачем втратилися почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу. Приходячи до такого висновку, суд враховує фактичні обставини справи, інтереси кожного з подружжя та інтереси їх дітей.

Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. У своїй заяві позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Ікім». Відповідач у суді не заперечує проти задоволення цієї вимоги. Оскільки заявлена вимога про залишення прізвища не суперечить діючому законодавству, суд задовольняє її.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 235 п. 8 ЦПК України, ст.ст.110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І ШИ В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 Мар’яни Костянтинівни - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (д/п ОСОБА_3) Мар’яною Костянтинівною та ОСОБА_1, зареєстрований 24.11.1990 року Орлівською сільською Радою Ренійського району Одеської області, актовий запис № 15 - розірвати.

Після розірвання шлюбу за позивачем залишити прізвище «Ікім».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.А. Бешлієва