справа № 2-а-1737/09/2270/4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» березня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук О. К.
при секретарі Заблоцькому О. В. за участю: представника позивача за довіреністю Гдрасимової Л. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 230 грн. 82 коп., -
ВСТАНОВИВ:
управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 230 грн. 82 коп., яка виникла в зв'язку з порушенням відповідачем вимог п.1, п.5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом державним казначейством України частини податків, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року». В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі та видати виконавчий лист.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов суду не надав.
Явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, тому, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі на підставі наведеного нижче.
ФОП ОСОБА_1 у період з 01. 01. 2005 р. по 31. 03. 2005 р. (І квартал 2005 року) здійснювала підприємницьку діяльність, обравши спрощену систему оподаткування, сплачувала фіксований податок.
2
Станом на 29. 12. 2008 року заборгованість відповідача утворилась в результаті несплати страхових внесків в січні-березні 2005 року. Заборгованість підтверджується корінцем вимоги від 29. 05. 2008 року виставленої відповідачеві, копією акта про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частин фіксованого податку від 12. 05. 2008 року та копією картки особового рахунку відповідача. Вимога про сплату боргу ФОП ОСОБА_1 не оскаржена, а тому, сума боргу зі сплати страхових внесків є узгодженою.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом першим статті 11 Закону України № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. При цьому страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік, яке здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.( частини 3, 4 зазначеної статті).
У статті 18 Закону України № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97ВР, яким разом із Законом України № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 45 закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» за період з 1 січня по 30 березня 2005 року платники фіксованого податку повинні сплачувати до Пенсійного фонду України фіксований розмір страхових внесків за січень,
2
лютий та 30 днів березня але не менше мінімального розміру страхового внеску. Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений законом на день отримання заробітної плати. Станом на 1 січня 2005 року мінімальна заробітна плата становила 262 грн. Тому, мінімальний страховий внесок в січні та лютому 2005 року складав 83, 84 грн., а в березні - 81, 14 грн.
З 14 квітня 2006 року набрав чинності Закон України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом державним казначейством України частини податків, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року», який врегулював питання сплати фіксованої ставки на рівні різниці між встановленою ставкою внеску та частиною єдиного податку або фіксованого податку, що не надійшли до Пенсійного фонду України.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України в фіксованому розмірі обґрунтовані.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому 230 грн. 82 коп. в рахунок погашення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно - з дня складення в повному обсязі.