УКРАЇНА

Справа № 2-152/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    5 березня 2009 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

    головуючого     - судді Тарабана Є.О.

    при секретарі     - Кузнецовій Г.С.

розглянувши у попередньому судовому  засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся із даним позовом, посилаючись на наступні обставини:

    - 15 грудня 2004 року померла його рідна мати ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована разом з ним (позивачем в даній справі) в селі Китайгород Царичанського району по вул. Зеленій, 42;

    - раніше мати проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму власному будинку до вересня 1997 року, а потім вона захворіла і він з метою її догляду забрав її до себе в с. Китайгород;

    - після смерті матері залишилася спадщина, яка складається із жилого будинку за вказаною вище адресою та земельної частки (паю);

    - крім нього (позивача в даній справі) іншим спадкоємцем за законом є відповідач в даній справі ОСОБА_2 (його сестра та донька померлої);

    - мати за свого життя (20 січня 2004 року) склала заповіт, який був посвідчений Китайгородською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області, і за яким все належне їй на день смерті майно вона заповідала саме йому;

    - у грудні 2008 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, але 17 грудня 2008 року Царичанською районною державною нотаріальною конторою було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з посиланням на те, що відсутні правовстановлюючі документи на вказаний вище жилий будинок;

    - вказаний вище жилий будинок був збудований у 20-х роках минулого століття, на початку 60-х років його та відповідача в даній справі мати купила його, але на той час взагалі відсутня була інвентаризація жилого фонду у сільській місцевості (вона почала проводитися лише на початку 80-х років минулого століття); на цей час отримати свідоцтво про право власності на вказаний будинок на ім’я матері неможливо в зв’язку із її смертю, тобто вирішення даного питання позасудовим шляхом неможливо.

    У позовній заяві позивач, посилаючись на норми ст. 1222, 1223 ЦК України, визнати за ним право власності на спадкове майно (жилий будинок та земельну частку (пай).

    У попередньому судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

    Відповідач у попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала в повному обсязі.

    Заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Нормами ч. 4 ст. 130 ЦПК України передбачено, що ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    У попередньому судовому засіданні встановлено, що жилий будинок № 32 по вул. Кірова в с. Єгорине Царичанського району Дніпропетровської області належав ОСОБА_3, яка померла 15 грудня 2004 року. Дійсно до початку 80-х років у сільській місцевості інвентаризація жилого фонду не проводилася. Крім того ОСОБА_3 належало також право на земельну частку (пай) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 041858.

    За свого життя (20 січня 2004 року) ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все належне їй на день смерті майно вона заповідала своєму сину ОСОБА_1 (позивачу в даній справі). Вказаний заповіт посвідчений секретарем Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

    На день смерті спадкодавця (ОСОБА_3Я.) разом з нею проживав однією сім’єю її син ОСОБА_1 – позивач в даній справі, який фактично прийняв спадщину та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці – донька спадкодавця (відповідач в даній справі) заповіту не оспорює, проти визнання права на спадкове майно за позивачем не заперечує.

    На думку суду, ОСОБА_1 повинен успадкувати спадкове майно відповідно до норм ст. 1222, 1223 ЦК України.

    За викладених обставин суд вважає, що маються законні підстави для винесення рішення про задоволення позовних вимог.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174, 208-209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити в повному обсязі.

    Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на жилий будинок № 32 з надвірними спорудами та будівлями по вул. Кірова в с. Єгорине Царичанського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла 15 грудня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Приорільський» розміром 2,19 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла 15 грудня 2004 року, і якій вказане право належало на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 041858, виданого 20 січня 1997 року Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та зареєстрованого 20 січня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0358.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий:                                  Є. О. Тарабан.