Справа № 2/19-2008 р

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                        іменем України

   05 лютого 2009 року.              Шаргородський районний суд  Вінницької області

               в складі:  

                  головуючого              судді   Дубчака А.Г.

                  при секретарі                         Рошак К.В.

                  за участю позивачки             ОСОБА_1             

                  пр-ка позивачки                     ОСОБА_3

                  пр-ка відповідача                   ОСОБА_4

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_1  до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2  про розірвання договору роздрібної купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди, -       

                                                        В С Т А Н О В И В:

                  11.11.2008 року   ОСОБА_1  звернулася до суду із даним позовом, вказуючи про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2  в магазині «Nokia», розташованому в АДРЕСА_1  Вінницької області, який на підставі рішення виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_1  використовує, як суб'єкт  підприємницької діяльності ОСОБА_2 , вона вирішила придбати мобільний телефон «Siemens EF-81» моделі 2640. Для придбання даного товару ІНФОРМАЦІЯ_2  нею з Вінницькою філією «Приватбанку» було укладено договір про надання споживчого кредиту на строк 10 місяців зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1.0 % на місяць, відповідно до якого в цей же день банк перерахував кошти в сумі 750 грн. на поточний рахунок НОМЕР_2  в Ф. ВАТ КБ «Надра» Вінницького регіонального управління м. Вінниці МФО 302355 ЗКПО 2921610856 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою НОМЕР_3  від ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі ПДВ 125 грн.», що підтверджується копією даного договору, а всього сума строкового кредиту слала 935,91 грн. Після перерахування коштів їй в магазині був виданий мобільний телефон «Siemens EF-81» моделі 2640 серійний номер НОМЕР_3, однак не було надано паспорт чи інший документ з зазначеним гарантійним строком на мобільний телефон, які згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» повинні додаватись до продукції. Був виданий тільки документ під назвою «гарантійний талон» з внесеними в нього відомостями про марку, модель телефону, дату придбання, серійний номер, місце придбання і на якому стояла кругла печатка суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2  і так, як кошти за мобільний телефон Вінницькою філією «Приватбанку» вже були перераховані, то вона вимушена була отримати телефон. Через десять днів після придбання нею телефону в ньому були виявлені недоліки у вигляді неякісного зображення на екрані телефона. Використовуючи свої права, як покупця, передбачені ч. 3 ст. 698, п. 1 ч.1 ст. 708 ЦК України, ч. 5 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вона звернулася до продавців магазину «Nokia» з вимогою про безоплатне усунення недоліків мобільного телефону в розумний строк і даний телефон був в неї прийнятий, але знову ніяких документів їй видано не було. А після того, як їй телефон був повернутий після ремонту вона виявила те, що недоліків в телефоні усунено не було і вона вдруге звернулася до продавців магазину, які знову прийняли телефон для гарантійного ремонту, але ніяких документів їй знову не видали, а через двадцять днів на її прохання видати телефон її повідомили про те, що телефон ще ремонтується. На її лист про розрив з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2  договору роздрібної торгівлі та повернення сплаченої суми отримала відповідь про те, що для проведення гарантійного ремонту в магазин було надано телефон за іншим номером і їй було відмовлено у проведенні гарантійного ремонту. Таким чином, на її думку, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2  своїми неправомірними діями завдав її моральної шкоди, яку вона оцінює в 3 000 грн., продавши їй мобільний телефон, яким вона не може користуватись, відмовляючись спочатку від безоплатного усунення недоліків, а потім від розірвання договору роздрібної купівлі-продажу з поверненням їй коштів для придбання телефону в іншому магазині та істотно порушив умови договору, внаслідок чого вона позбавлена того, на що розраховувала при укладені договору купівлі-продажу, а саме користуватись телефоном, а тому просить суд позов задоволити.                     

                     Представник позивачки ОСОБА_3  підтримав позовні вимоги свого довірителя і суду пояснив про те, що при придбані вказаного телефону продавець магазину в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» не виконав вимог і не видав всіх документів та необхідної і достовірної інформації про телефон, відмовлявся прийняти телефон на гарантійний ремонт, а в даний час не повертає зданого нею телефону, чим залишив позивачку без нічого.

                    Представник відповідача ОСОБА_4  позовні вимоги не визнав і суду пояснив про те, що позивачкою та її довірителем не було підтверджено та доведено позовних вимог, оскільки доказів про те, що позивачка здала на гарантійний ремонт саме той телефон, який вона придбала в магазині його довірителя в судовому засіданні не здобуто, навпаки на його думку із здобутих в судовому засіданні доказів слідує, що позивачка жодного разу не здавала на гарантійний ремонт в магазин придбаного там телефона.

                    Заслухав позивачку, представників сторін, покази свідків, оглянув матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки в судовому засідання встановлено факт укладення між магазином «Nokia», розташованим в АДРЕСА_1  Вінницької області та позивачкою ОСОБА_1  договору купівлі-продажу мобільного телефону «Siemens EF-81» моделі 2640 серійний номер НОМЕР_3, однак не надано доказів про виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, що вимагає ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми за вибором споживача у разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи. Такі ж вимоги передбачені і в ч. 1 п. 4 ст. 708 ЦК України, де зазначено про те, що покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми у разі виявлення ним протягом гарантійного строку або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару. Перевірити дані умови не представляється можливим через те, що вказаний телефон та будь-які документи та інші докази про здачу його в магазин «Nokia» для гарантійного ремонту суду не надані і їх не було здобуто в судовому засіданні. Так, як  представлені позивачкою та її представником докази суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки вони не конкретні, суперечать зібраним по справі доказам та чинному законодавству. Зокрема: з показів свідків з боку позивачки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7  та ОСОБА_8  в сукупності слідує те, що позивачка ОСОБА_1  здавала на ремонт в магазин «Nokia» мобільний телефон «Siemens» і як пояснила свідок ОСОБА_7  їй було видано квитанцію з вказівкою прізвища, імені по батькові, моделі телефона, номер батареї, причини ремонту, дати з підписом. Разом з тим позивачка документів про прийняття на гарантійний ремонт чи передачу магазину, придбаного нею в магазині «Nokia» телефону «Siemens EF-81» моделі 2640 серійний номер НОМЕР_3 суду не представила. Вказані свідки назвати номер зданого нею телефона та інших його атрибутів суду не змогли тому, що незнають і не бачили, який саме телефон вона здавала на гарантійний ремонт. З листа відповідача ОСОБА_2  та показів свідка ОСОБА_9  в сукупності слідує те, що позивачка ОСОБА_1  звернулася в магазин із вимогою провести гарантійний ремонт телефона «Siemens EF-81» з іншим номером і дані докази позивачкою та її представником не спростовані.

                   Відповідно до ч. 5 ст. 698 ЦК України, покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища. Однак позивачка та її представник суду не навели доказів про завдання їй збитків з використанням продавцем переваг свого становища у виробничій та торгівельній діяльності, оскільки із зібраних по справі та вищенаведених доказів, зокрема показів позивачки ОСОБА_1  та показів свідків ОСОБА_7  і ОСОБА_9  в сукупності слідує те, що при купівлі-продажі та здачі позивачкою телефона в ремонт їй було надано всі необхідні товар та документи.

                   Суд також критично оцінює і до уваги не приймає, як доказ здачі позивачкою в гарантійний ремонт придбаного нею телефона, а саме: квитанцію (лист - памятку, а.с. 42) із зазначенням моделі телефона «Siemens EF-81», його ІМЕІ за № НОМЕР_2 та зазначеної поломки заявленої клієнтом у вигляді «Екран-заміна», оскільки вона суперечить матеріалам справи, в тому числі номеру телефона придбаному позивачкою в магазині у відповідача та зазначеному в гарантійному талоні (а.с. 8, 32).

                   Таким чинном, враховуючи дані обставини справи суд вважає, що підстав для задоволення позову в цій частині не має.

                   Відповідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди вирішується одночасно при задоволенні вимог споживача. Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що підстав для задоволення вимог позивача про розірвання договору роздрібної купівлі-продажу немає та повернення сплаченої за телефон суми не має і на думку суду позовні вимоги в цій частині також недоведені, суд вважає, що  не має підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, а тому,-

                   Керуючись ст.ст. 5-10; 13-15; 60; 88; 213-215; 218 ЦПК України; ст. ст. 23; 698, ч. 1 п. 4 ст. 708 ЦК України, ст..ст. 7, 8, ч. 1 ст. 22 «Про захист прав споживачів», суд,-

                                                             В И Р І Ш И В :

                   В задоволенні позову ОСОБА_1  - відмовити.

                   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду можна подати протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційну скаргу протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду або його проголошення.

                   Головуючий: