Справа №2а-69(2009)
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2009 року Суддя Марківського районного суду
Луганської області Рябуха В. Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2 групи, -
ВСТАНОВИВ:
18 Лютого 2009 року до Марківського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивачка посилається, що вона є інвалідом війни 2 групи , що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, та перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до п.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», йому, як інваліду 2 групи, за 2007 та 2008 рік відповідачем повинна виплачуватися щорічна до 5 травня, як інваліду війни, разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Позивач отримав зазначену грошову допомогу відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та відповідно до постанови КМУ від 12.03.2008 року №183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови у виплаті недоотриманих сум щорічної разової допомоги за 2007 та 2008 роки, стягнути з відповідача недоотримані суми щорічної разової допомоги за 2007 - 2008 роки, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації в Луганській області у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надав, заяв про розпяд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 5).
Позивач 09.12.2008 року звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку розміру виплаченої йому в 2007 - 2008 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня , виходячи з розміру, встановленого ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплату недоплаченої суми (а.с. 10-11).
2
Відповідч на запит позивача надав довідку №2890 від 30.12.2008 року де повідомив, що в 2007 році виплату проводили відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , а у 2008 році виплата грошової допомоги до 5 травня здійснювалась у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виплату проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
З огляду на дану обставину не можна вважати, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАСУ в один рік, оскільки з часу отримання ним листа від УПСЗН МАрківської РДА від від 30.12.2008г. за вихідним № 2890 до звернення за захистом порушеного права в суд, строк в один рік ще не сплинув.
Крім цього порушене право не пов"язане з фактом звернення, а з виплатою допомоги у розмірах, які не відповідають закону, тому факт звернення як юридичний факт не впливає на відновлення порушеного права.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХН, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи - десять мінімальних розмірів пенсій за віком, II групи - вісім мінімальних пенсій за віком, III - групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни та, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Фактично позивач отримав у 2007 році 360 грн.; у 2008 році - 400 грн.;
Прожитковий мінімум на 2007 рік відповідно до ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року, що набрав чинності 01.01.2007 року на одну особу, яка втратила працездатність з розрахунку на місяць складала:
З 01 січня 2007 року - 380 грн;
3 01 квітня 2007 року - 387 грн;
3 01 жовтня 2007 року - 395 грн
15.03.2007 року зазначену статтю було змінено та з 28.03.2007 року існує нова редакція, що встановлює прожитковий мінімум з:
З 01 січня 2007 року - 380 грн;
3 01 квітня 2007 року - 406 грн;
3 01 жовтня 2007 року - 411 грн
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Суд вважає, що в даному випадку- розрахунок належних довиплати сум слід обчислювати, виходячи з мінімального розміру пенсії станом на 5 травня кожного
3
року, саме цю дату слід вважати моментом виплати, оскільки ця одноразова допомога має цільовий характер, призначена до певної дати.
Статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Такі висновки відповідають ст. 22 Конституції України, якою не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.
Крім того відсутність коштів не позбавляє інваліда війни на одержання допомоги до дня Перемоги, оскільки Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не містить у собі положень про омеження виплати такої допомоги в залежності від того, чи передбачені видатки з Державного бюджету на проведення відповідних виплат чи ні.
Суд зазначає, що виплати, здійснені відповідачем у 2008 році в розмірі 400 грн. відповідн до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Постанови КМУ «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистські переслідувань" не відповідають розмірам, зазначеним частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», та свідчать про порушення відповідачем підпункту 17-1 зазначеного Закону .Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року зміни внесені до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визнані такими, що не відповідають Конституції України, а Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/20 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими встановлено, що у 2008 році виплата щорічної разової допомоги відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» здійснюєтьс; таких розмірах: інвалідам І групи - 500 грн., інвалідам II групи - 400 грн., інвалідам III - 350 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Суд вважає за можливе визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни II групи за 2007- 2008 роки у розмірі меншому, ніж визначено ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачеві суму невиплаченої грошової допомоги, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід війни, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової
4
допомоги до 5 травня у 2007-2008 роках, як інваліду війни II групи у розмірах менших ніж передбачено законодавством.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 - 2008 роки як інваліду війни II групи, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, діючого на момент виплати 05 травня у 2007-2008 роках.
На постанову може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складання постанови. Апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Копію постанови надіслати сторонам.