ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 р. | № 11-8/184-06-4618 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ударний”
на рішення господарського суду Одеської області від 08.09.2006р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2006р.
у справі №11-8/184-06-4618
за позовом Підприємства “Спецхімзахист” у формі товариства з обмеженою
відповідальністю
до Відкритого акціонерного товариства “Ударний”
про стягнення боргу у розмірі 77 802,44 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Павлов О.С. (довіреність у справі),
ВСТАНОВИВ:
Підприємство “Спецхімзахист” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Ударний” і просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з останнього виноматеріал “Приморське рожеве” за ціною 2,30 грн. за літр на загальну суму 54 804,0 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду №81 від 24.07.2002р. щодо оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2006р. (суддя Власова С.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. (головуючий, суддя Лавренюк О.Т., судді Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.), позов задоволено: присуджено до стягнення з відповідача виноматеріал “Приморське рожеве” за ціною 2,30 грн. за літр на загальну суму виконаних робіт в сумі 54 804,0 грн.
Рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю позовних вимог, які підтверджені належними доказами.
При цьому, судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір підряду №81 від 24.07.2002р., відповідно до умов якого позивач (підрядчик) зобов’язався за завданням відповідача (замовника) з своїх матеріалів виконати роботи по піскоструминній очистці, обезпилюванню, обезжирюванню та фарбуванню місткостей для виноматеріалів епоксидною емаллю СКО-5417, загальною площею 1000 кв.м. (внутрішня поверхня).
Відповідно до п.2.1. договору ціна договору складає 55 000,0 грн.
Згідно п.п.3.1., 3.3. договору оплата по договору проводиться виноматеріалом “Приморське рожеве” вартістю 2,30 грн. за один літр, кінцевий розрахунок здійснюється замовником не пізніше ніж через 10 днів після повного закінчення робіт.
Акт приймання виконаних робіт №17 за серпень 2002 року підписано сторонами 15.07.2003р.
Отже, відповідач повинен був у строк до 25.07.2003р. здійснити кінцевий розрахунок з позивачем.
Проте, відповідач свої зобов’язання не виконав, в порушення п.п.3.1, 3.3 договору підряду виконані позивачем роботи не сплатив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Зокрема, скаржник посилається на відсутність у позивача права на позов, оскільки права останнього на отримання виноматеріалу не порушені.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.4 ЦК УРСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.151 ЦК УРСР договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов’язань.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог, судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами у справі укладено договір підряду №81 від 24.07.2002р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання виконати з своїх матеріалів роботи по піскоструминній очистці, обезпилюванню, обезжирюванню та фарбуванню місткостей для виноматеріалів епоксидною емаллю СКО-5417, а відповідач –оплатити виконані роботи.
Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним.
Відповідно до ст.332 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин між сторонам, за договором підряду підрядник зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу. Положення цієї статті кореспондується з положеннями ст.837 ЦК України.
Предметом спору у даній справі є неналежне виконання відповідачем обов’язку, визначеного договором підряду №81 від 24.07.2002р., щодо оплати виконаних робіт виноматеріалом “Приморське рожеве” вартістю 2,30 грн. за один літр
Суди двох інстанцій, встановивши факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду, дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Твердження скаржника про відсутність у позивача права на позов колегія суддів відхиляє, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, матеріали справи не містять. Не містяться в них й доказів відмови позивача прийняти належне виконання, запропоноване відповідачем.
Проте, в матеріалах справи знаходиться лист відповідача №25-2/0406 від 25.04.2006р. (а.с.68), надісланий на адресу позивача, в якому відповідач вказує на те, що прострочка була допущена у зв’язку з реорганізацією підприємства. Цим же листом відповідач зобов’язався погасити борг до 01.06.2006р. Але, як встановлено судами і підтверджується матеріалами справи, свого зобов’язався не виконав.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить здійснити захист його порушеного права, обравши спосіб захисту –присудженням до стягнення з відповідача виноматеріал “Приморське рожеве” за ціною 2,30 грн. за літр на загальну суму виконаних робіт в сумі 54 804,0 грн.
Оскільки з часу виконання позивачем своїх зобов’язань за договором підряду оплата за виконану ним роботу не здійснена, то доводи скаржника про відсутність у позивача права на позов, безпідставні.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ударний” залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. у справі №11-8/184-06-4618 –без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій