АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

"04" червня 2008 року

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Худякова A.M.,  суддів Широкової Л.В.,

Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання Забеліній 0.0.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.  Житомира від 21 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом доОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  та сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  у твердій грошовій сумі в розмірі 604 грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначила,  що відповідач має нерегулярні мінливі доходи та постійну заборгованість по аліментам,  систематично допускає порушення виконання судового рішення Корольовського районного суду м.  Житомира від 07.06.2005 року про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 подала додаткову позовну заяву і просила стягнути зОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за порушення терміну сплати аліментів на утримання двох дітей за період з 17.10.2005 року по 09.11.2007 року в розмірі 14446 грн. 20 коп.

Рішенням Корольовського районного суду м.  Житомира від 21 березня 2008 року позов задоволено частково.   Стягнуто з ОСОБА_2,    ІНФОРМАЦІЯ_3,    уродженця м.  Житомира,    на  користь  ОСОБА_1   на  утримання неповнолітнього   сина   ОСОБА_3,

Справа №22ц/1014

Категорія 48

Головуючий в суді 1і ін  ст.   Колупаев В, В.

Доповідач Худяков A.M.

2

18.10.1996 року народження,  та неповнолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  в твердій грошовій сумі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно,  починаючи з 21.03.2008 року і до їх повноліття,  але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 4 63 грн. 52 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів,  7грн. 50 коп. сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави 51 грн. 00 коп. державного мита,  а також 22 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції,  задовольнивши її позовні вимоги повністю,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить встановити розмір аліментів в сумі 181 грн.20 коп. на одну дитину та зазначає,  що не мав заборгованості по аліментам,  оскільки весь час добросовісно їх сплачував,  а тому у суду не було підстав для стягнення з нього неустойки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг,  колегія суддів вважає,  що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1  ст. 18 4 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий дохід,  частину доходу одержує в натурі,  а також за наявності інших обставин,  що мають істотне значення,  суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як видно з матеріалів справи,  згідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.06.2005 року з ОСОБА_2 стягуються щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  та неповнолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

Задовольняючи позов частково щодо вимоги про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі,  суд першої інстанції правильно виходив з того,  що відповідач має нерегулярний,  мінливий дохід.

Такий висновок суду є правильним.

Щодо визначеного судом першої інстанції розміру аліментів,  то апеляційний суд вважає,  що відповідач за станом здоров'я спроможний сплачувати аліменти в розмірі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно. Також,  колегія суддів приймає до

3

уваги,    що ОСОБА_2  встановлена інвалідність другої групи і інших утриманців він не має.

Задовольняючи позов частково щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   суд першої інстанції не взяв до уваги,   що на час виникнення заборгованості по аліментам ОСОБА_2 був працездатний і мав можливість її погасити,   оскільки як свідчать матеріали справи така заборгованість дійсно існувала за період з 2005 року по 2007 рік.

Крім  того,    вирішуючи  спір  суд  не  врахував,    що відповідно до положень ч.1   ст.  19б СК України неустойка (пеня) при виникненні  заборгованості  по  аліментам стягується у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо відсутності боргу по аліментам безпідставні. Про те,   що існувала заборгованість по аліментам ОСОБА_2 в розмірі 4338 грн. 40 коп.3а період з 2005 року по 2007 рік свідчить довідка Корольовського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції №27 від 20.03.2008 року(а.с.  115).

Відтак,   розмір неустойки (пені) в сумі 14446 грн.20 коп.3а період з жовтня 2005 року по жовтень 2007 року обрахований позивачкою правильно і узгоджується із вищевказаною довідкою (а.с.  18).

За вказаних обставин,   колегія суддів відповідно до   ст.  309 ЦПК України скасовує рішення суду в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та ухвалює нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись   ст.    ст.  303,  304,  309,  314-316 ЦПК України,   колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1,   ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.  Житомира від 21 березня 2008 року в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів скасувати. Ухвалити нове рішення,   яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14446 грн.20 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.