Справа № 22ц - 959/09                                      Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П.

Категорія 48                                                        Доповідач - Михайловська С.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ України

2009 року лютого 19 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.

При секретарі - Керімовій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визначити щомісячний розмір аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, посилаючись на те, що суд, визначаючи розмір аліментів, не врахував його матеріальне становище, а також ту обставину, що позивачка одружена з іншим чоловіком, тому не має права на утримання від нього, невірно визначив, що він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною повноліття, тоді як законом передбачений такий строк до досягнення дитиною трирічного віку.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 лютого 2001 року по 19 грудня 2006 року. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Після розірвання шлюбу відповідач не надавав матеріальної допомоги позивачці та сину, тому суд, враховуючи ту обставину, що відповідач працює та має постійний заробіток, дійшов до висновку про стягнення з нього аліментів на утримання позивачки та дитини.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи щодо стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини та на утримання позивачки у зв'язку з її находженням у відпустці для догляду за дитиною, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до ст.ст. 180, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ухвалив в цій частині законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, вказані в апеляційній скарзі відповідачем про те, що суд, визначаючи розмір аліментів, не врахував його матеріальне становище, безпідставні, оскільки суд врахував зазначені обставини при ухваленні рішення.

Довід, вказаний в апеляційній скарзі відповідачем про те, що суд не врахував ту обставину, що позивачка одружена з іншим чоловіком, тому не має права на утримання від нього, також не може бути прийнятий до уваги, оскільки згідно ч. 4 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Що стосується висновку суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, то з визначеним судом строком погодитись неможливо, оскільки згідно ч. 2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

З наведених підстав, колегія судців вважає за необхідне змінити рішення, зазначивши, що аліменти на утримання позивачки необхідно стягувати до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

З наведених підстав, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія судців, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2008 року змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення їх сином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.