Справа № 22ц - 513 / 09

                                                                                        Головуючий в 1 інстанції - Гудим О.М.

Категорія -27

Доповідач   - КочковаН.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року            Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого   - Костюченко Н.Є.

суддів                -   Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

при секретарі  -  Журавель Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 7 932 грн. 28 коп. Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року в прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року і передати питання на новий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи в прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що заявником у поданій заяві порушується питання не лише про стягнення суми боргу за кредитом, але й заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором., кінцевий термін повернення кредиту за яким - 26 грудня 2009 року, тобто заявник вимагає повернення кредиту достроково, і тому з поданої заяви вбачається спір про право.

Але з таким висновком суду погодитися неможна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

2

Як вбачається із матеріалів справи,  26 грудня 2007 року заявою про надання банківських послуг споживчого кредиту (а.с.  3-5),  підписаною боржником та представником банку,  між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір кредиту. При цьому сторонами досягнута домовленість стосовно всіх істотних умов договору: строків дії договору,  розміру кредиту,  базової процентної ставки,  а також розміру штрафних санкцій за невиконання умов договору. Можливість звернення до суду до закінчення терміну дії договору у разі невиконання боржником умов договору передбачена ч.2  ст.  1050 ЦК України.

Таким чином,  укладений сторонами правочин підпадає під перелік вимог на підставі яких може бути виданий судовий наказ,  у зв'язку з чим суддя першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу заявникові.

Посилання судді в ухвалі на те,  що із наданих матеріалів вбачається спір про право,  оскільки позивач просить стягнути не лише заборгованість за кредитом,  а й комісівю та пеню за несвоєчасне виконання заобов'язань - є припущенням,  крім того боржник у відповідністі до  ст.  106 ЦПК України не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу у разі незгоди з ним.

Тому апеляційний суд вважає,  що ухвала судді першої інстанції у відповідністі до п.3 ч. 1  ст.  312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись п.3 ч.1  ст.  312 ЦПК України,  апеляційний суд,  -

УХВАЛИВ:

Ухвалу судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року скасувати,  справу направити в той же суд для повторного вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.