Судове рішення #43686
7/122/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05.06.06                                                                                        Справа №  7/122/06


Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач Комунальне підприємство “Облводоканал” Запорізької обласної Ради в особі структурного підрозділу “Вільнянська дільниця водовідведення”, м.Вільнянськ, Запорізька область

Відповідач  Українсько-німецьке спільне підприємство “Алкор”, м. Вільнянськ, Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

      Представники:

Позивача   Коробка О.І. –юрисконсульт, довіреність №22 від 17.01.2006 р.

Відповідача не з’явився  


Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3743 грн.29 коп. заборгованості, що складається з: 1013 грн.50 коп. основного боргу; 67 грн.64 коп. пені, 924 грн.46 коп. 3% річних та 1457 грн.29 коп. суми збитків від інфляції.

Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, що викладені в позовній заяві та в якості нормативного обґрунтування заявлених вимог посилається на ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 550, 652, 625 ЦК України; ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 12.04.2006 р. позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.04.2006 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвала від 12.04.2006 р. на адресу сторін була відправлена вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

В судовому засіданні, 26.04.2006 р., представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 12.04.2006 р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Сторони по справі № 7/122/06 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов’язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв’язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В зв’язку з необхідністю залучення до матеріалів справи додаткових документальних доказів, розгляд справи було відкладено до 05.06.2006 р.

29.05.2006 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№02-6/12340), в якій позивач зазначає, що відповідач 25.04.2006 р. сплатив суму основного боргу, в зв’язку з чим уточнює свої вимоги і просить стягнути з відповідача на свою користь 1025 грн.46 коп., що складається з 922 грн.18 коп. збитків від інфляції та 103 грн.28 коп. 3% річних.

Заява подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду. Спір розглядається в сумі 1025 грн.46 коп.

В продовженому 05.06.2006 р. судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення документального обґрунтування позовних вимог, в якій зазначає, що оспорювана сума заборгованості виникла у відповідача внаслідок неналежного виконання ним умов договору №46 від 01.01.2001 р., а не договору №107, як ним було помилково вказано в позові.

Заява про уточнення документального обґрунтування позовних вимог подана згідно до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач повторно не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.04.2006 р. та 26.04.2006 р., витребувані матеріали суду не надав, свого представника в судове засідання не направив в черговий раз без поважних причин.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

По усному клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 05.06.2006 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд


                                                     ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №46 про прийом стоків до комунальної каналізації, у відповідності до умов якого, позивач забезпечує приймання стоків в період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р. (п.1.1 договору).

Зобов’язання сторін були передбачені у розділі 2 вказаного договору.

Так, згідно до п.2.1.1 договору, позивач був зобов’язаний забезпечувати приймання стоків в кількості, вказаній в договорі, з забрудненнями, що не перевищує допустимі концентрації.

Відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати за надавані послуги водовідведення у відповідності до умов даного договору (п.2.2.1 договору).

Розділом 4 договору був передбачений порядок розрахунків.

Згідно до п.4.1 договору, документом для оплати за надані послуги, є акт. Акти виписує позивач 25 числа кожного місяця. Відповідач на протязі трьох днів з дня виписки акта пред’являє платіжне доручення в банк.

Позивачем надавались відповідачеві акти у відповідності до умов договору. Відповідачем зобов’язання по сплаті за надані послуги виконувались неналежним чином, в зв’язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 1013 грн.50 коп., яка була сплачена відповідачем 25.04.2006 р. (копія банківської виписки №2210 від 25.04.2006 р. залучена до матеріалів справи).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст.625 ЦК України, відносяться річні та втрати від інфляції.

Оскільки інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов’язань.

Підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% в сумі 103 грн.28 коп. Також, підлягає частковому задоволенню заявлена до стягнення сума втрати від інфляції за період з вересня 2003 р. по лютий 2006 р. на суму 350 грн.37 коп. (розрахунок, що перевірений судом в судовому засіданні, залучений до матеріалів справи). В іншій частині заявленої до стягнення суми втрат від інфляції слід відмовити, як необґрунтованій та такій, що не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати, в частині задоволеної суми, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України;  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:



                                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

             Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор”, 70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Кирпичний, 3, пров. Алкоровський, 1  (р/р 26007203096099 в ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 24913656) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної Ради в особі структурного підрозділу “Вільнянська дільниця водовідведення”, 70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 9 (р/р 260051572 в ЗОФ АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 25890696):  350 (триста п’ятдесят) грн. 37 коп. суми збитків від інфляції;  103 (сто три) грн.28 коп. 3% річних; 51 (п’ятдесят одна) грн.00 коп. державного мита; 69 (шістдесят дев’ять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.

            В інший частині позову відмовити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

            



             Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація