У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 12 березня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на окрему ухвалу  Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 3 травня 2007 року, якою звернено увагу голови Донецької обласної кваліфікаційної комісії адвокатури на допущені адвокатом ОСОБА_1 порушення вимог законодавства, що регулює діяльність адвокатури України.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 листопада 2007 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а окрему ухвалу - без зміни.

В окремій ухвалі районного суду щодо ОСОБА_1 зазначено, що під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших захисником ОСОБА_2  було призначено ОСОБА_1,  який в порушення ст. 7 Закона України “Про адвокатуру” по власній ініціативі відмовився від здійснення захисту ОСОБА_2, посилаючись на недостатність своєї кваліфікації та розходженні в позиції захисту. У зв'язку із цією заявою захисника ОСОБА_1 суд був змушений відкласти розгляд кримінальної справи на тривалий період, була проведена заміна захисника, що стало однією з причин затягування розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень. Вважає, що не може нести відповідальність за свою правову позицію.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Як убачається з матеріалів справи, захиснику ОСОБА_1 було доручено здійснювати захист підсудного ОСОБА_2 і ухвалою суду від 23.01.2007 року захисника ОСОБА_1 було допущено до участі в справі в якості захисника ОСОБА_2.

В судовому засіданні 23.01.2007 року захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від здійснення захисту підсудного ОСОБА_2, пославшись на те, що у нього виникли розбіжності з ОСОБА_2 в позиціях захисту, яка протирічить з правилами адвокатської етики. Підсудний ОСОБА_2 в якості свого захисту вибрав версію, згідно якої обвинувачував суддю у скоєнні тяжкого кримінального злочину (а.с. 57).

За таких обставин, суд задовольнив клопотання захисника ОСОБА_1 та звільнив його від участі в справі в якості захисника підсудного ОСОБА_2.

Проте, при постановленні окремої ухвали щодо ОСОБА_1, суд на порушення вимог чинного законодавства вказав, що захисник ОСОБА_1 по власній ініціативі відмовився від здійснення захисту ОСОБА_2, посилаючись на недостатність своєї кваліфікації та розходженні в позиції захисту, що не відповідає матеріалам справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для винесення окремої ухвали не було, а тому окрема ухвала суду та ухвала апеляційного суду  щодо захисника ОСОБА_1а підлягають скасуванню як необгрунтовані.

         Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити,

Окрему ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 3 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 листопада 2007 року щодо захисника ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі у цій частині закрити.

                                                    Судді:

           В.Г. Жук                       Г.В. Канигіна                       А.І. Редька