Справа №22-а-16 2007 p.                                               Головуючий у 1 інстанції - Ярмак О.М.

Категорія 38                                                                     Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА

іменем    України

24 січня 2007 року                                                                            м. Суми

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -   Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - представника Домницького виправного центру №135 - Замури Л.П.,

розглянувши    у    відкритому    судовому   засіданні    у    приміщенні    апеляційного    суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2006 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Домницького виправного центру №135 про визнання незаконними дій адміністрації,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому вказував, що при розгляді даної справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2002 року ОСОБА_1 відбуває покарання в Домницькому виправному центрі №135 (особова справа том 5 а. с. 20).

29 листопада 2005 року заступником начальника Домницького виправного центру №135 було направлено Службі з питань помилування матеріали на помилування засудженого ОСОБА_1, у тому числі й довідку про заохочення і стягнення засудженого, у якій було зазначено, що 4 листопада 2005 року на ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за зберігання заборонених предметів (особова справа том 5 а. с. 189-192).

2

Як вбачається з листа прокурора Менського району від 22 листопада 2005 року, у ході перевірки було встановлено, що 4 листопада 2005 року на засудженого ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за зберігання забороненого предмету -копіювального паперу, який у останнього було вилучено під час обшуку.

Зазначене вище дисциплінарне стягнення не відповідає тяжкості вчиненому порушенню засудженим ОСОБА_1, у зв'язку з чим опротестовано (особова справа том 5 а. с. 230).

Про вказане вище адміністрація Домницького виправного центру №135 Службу з питань помилування не повідомляла, що не оспорюється сторонами.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції "Про порядок подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України з питань помилування" затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 12 червня 2002 року №137 дск адміністрація установи (начальник органу інспекції) зобов'язана повідомляти телеграфом Управління з питань помилування про всі нові обставини, що мають значення при вирішенні питання про помилування, а також про ті обставини, що виникли після направлення матеріалів про помилування (скасування чи зміна вироку в порядку нагляду чи за відбування покарання, представлення його до умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, учинення засудженим нового злочину, порушення ним режиму тримання, тяжке захворювання, що загрожує життю засудженого, чи смерть засудженого тощо).

Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідно до діючого законодавста адміністрація виправного центру не порушила вимоги зазначеного пункту Інструкції, що вказане неповідомлення про зняття дисциплінарного стягнення не було підставою для відмови у задоволенні клопотання про помилування.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив докази в даній справі, у тому числі й доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, дав вірну оцінку обставинам справи і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

При таких обставинах, з урахуванням наведеного постанова суду про відмову в задоволенні позову є такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.