ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом                 ПП ОСОБА_1

                                  АДРЕСА_1, Івано-Франківська область,77670

                                   поштова адреса: АДРЕСА_2, м.Івано-Франківськ, 76018

 до відповідача         Перегінської селещної ради 

                                   с.Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77662

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_2, представник, (довіреність № 2056 від 20.11.08)

Від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання права на викуп земельної ділянки по вул.Базарна в                                                                     смт.Перегінське,  Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області площею

      0,5130га для обслуговування ринку "Торговий ряд", згідно проведеної експертної                    оцінки.

  В засіданні суду 17.03.09 оголошувалась перерва до 18.03.09.

 Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

  Відповідач   в засідання суду не з"явився, причину неявки не повідомив. Проте, направив суду відзив (б/н від 06.03.09), в котрому зазначає, що проти позову заперечує, при цьому посилається на ст.152 Земельного кодексу України, котра визначає способи захисту прав на земельну ділянку, а не гарантію на право їх викупу,  провадження у справі просить припинити.

   За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

  Заслухавши представників позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

     Позивач, в засіданні суду зазначив, що він неодноразово звертався з заявами до відповідача про отримання дозволу на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_3,  Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області площею 0,5130га для обслуговування ринку "Торговий ряд". Зазначена земельна ділянка, згідно рішення сесії Перегінської селищної ради від 27.07.06 та відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.09.06, знаходиться в строковому платному користуванні в ПП ОСОБА_1.

      В засіданні  суду позивач зазначив, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами в котрих просить надати дозвіл на викуп орендованої земельної ділянки (заяви  знаходяться в матеріалах справи), проте, відповідач безпідставно  відмовляв в задоволенні вищезазначених заяв (рішення Перегінської селищної ради від 13.07.07, 02.10.07 05.02.08 та 02.11.08). Крім цього, позивач зазначив, що він додатково подавав Проект землеустрою та експертну оцінку земельної ділянки.

     Як вбачається з протоколу комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища Перегінської сільської ради від 29.09.08, комісія погодила надання позивачу згоди на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_3 в смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області. В зв"язку з вищевикладеним, позивач не позбавлений можливості набути у власність земельну ділянку, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, зокрема 3 обєкти нерухомого майна за вищевказаною адресою площею 534 кв.м., огорожа, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 29.01.09, що знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви. Отже,  позивач подав необхідні документи в повному об'ємі і його вимоги визнались достатніми.

    Рішенням Перегінської селищної ради шістнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання (третє засідання) № 160-16/2008 від 02.11.2008 р. «Про розгляд відношень юридичних та фізичних осіб та заяв громадян селища»,  відмовлено в задоволені заяви позивача, ПП ОСОБА_1. на викуп орендованої ним (на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2006 р.) земельної ділянки по АДРЕСА_3, в смт. Перегінське площею 0,5130 га для обслуговування ринку «Торговий ряд». Відмова відповідача в задоволенні заяви позивача мотивована тим, що не проголосували депутати.

   Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

     Приписами п.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі передавати їх в тимчасове або постійне користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.

     Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, а саме: до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад (пункт а  ч.1  ст.12).

    Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

   Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

   Статтею 128 Земельного кодексу України встановлено продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів АРК або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

    Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються:

-документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;

-копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу;

-свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності.

    Частиною 3 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обгрунтованих причин відмови.

   Частина 5 ст. 128 Земельного кодексу України вказує на підстави для відмови в продажу земельної ділянки, а саме:

-неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

-виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

-якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

-встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

-відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

      Отже, перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки є вичерпним, а підстави, зазначеної відповідачем - немає. 

      Позивач використав право надане йому ч.10 ст. 128 Земельного кодексу України - оскаржив в суді рішення про відмову продажу земельної ділянки.

   Нормою ст. 152 Земельного кодексу України передбачено захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки шляхом одним із способів якого є  визнання права власності.       

      Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

   Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи і  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

    Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.116,128 Земельного кодексу України, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                            ВИРІШИВ:

    Визнати за  Приватним підприємцем ОСОБА_1(Івано-Фрагнківська обл., АДРЕСА_1) право на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_3, в смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківської області, площею 0,5130 га для обслуговування ринку «Торговий  ряд», згідно проведеної експертної оцінки.

Зобов'язати Перегінську селищну раду укласти з Приватним підприємцем ОСОБА_1(Івано-Фрагнківська обл., АДРЕСА_1) Договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_3, в смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківської області, площею 0,5130 га для обслуговування ринку «Торговий ряд», згідно проведеної експертної оцінки.

Стягнути з Перегінської селищної ради, івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н., с.Перегінське на користь  Приватного підприємця ОСОБА_1 (Івано-Фрагнківська обл., АДРЕСА_1)       85,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                Суддя                                                  Булка Володимир Ігорович

                                                                             Рішення підписане 24.03.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.