Справа №2о-7/09 2009рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі головуючого судді Бондаренко Л.І, при секретарі Соломіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з зазначеною заявою звернувся позивач, в обгрунтування якої вказав, що 20.10.1990 року уклали шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох дітей, але через непорозуміння подальше сімейне життя стало неможливим і просить шлюб розірвати.

В судовому засіданні позивач наполягає на розірванні шлюбу, так як примирення в їх сім'ї не наступило в наслідок втручання в їх сімейні стосунки матері відповідача та небажання самої дружини збереження сімейних стосунків. За час, наданий судом для примирення, поліпшення сімейних стосунків не наступило, тому просить задовольнити його позов у повному обсязі. Не заперечує проти вимог відповідача щодо місця проживання їх неповнолітніх дітей разом з нею, так як він не позбавлений батьківських прав, постійно надає дітям матеріальну допомогу і займається їх вихованням

Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, тому що вважає подальше сімейне життя неможливим в зв'язку з тим, що позивач ухиляється від виконання своїх подружніх обов'язків і не намагається поліпшити матеріальне становище і сімейні стосунки. Просить звільнити її від сплати судових витрат, так як не вона є ініціатором розірвання шлюбу, а також визначити місце проживання їх неповнолітніх дітей разом з нею.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Оскільки позивач вимог щодо визначення місця проживання дітей не заявив і не заперечує проти проживання їх разом з матір'ю, крім того, він сам не позбавлений батьківських прав і це питання вирішується з урахуванням думки самих дітей, відповідно до вимог ст. 171 СК України, суд вважає можливим в задоволенні клопотання відповідача відмовити, так як ці вимоги не є предметом розгляду даної справи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні причини позову, дійшов висновку, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а заходи, вжиті судом шляхом надання строку для примирення подружжя 27.10.2008 року, 02.12.2008 року, 13.01.2009 року, позитивно на стан сімейних відносин не вплинули, що є підставою для розірвання шлюбу, відповідно до вимог ст. 112 СК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-65, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 105, 110, 112, 171 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

2

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 20 жовтня 1990 року, зареєстрований Троїцьким відділом ЗАГС Луганської області за актовим записом №61.

Відповідачу залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_2. Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито на користь держави у розмірі 17 гривень. Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення..