№ 4-71
ПОСТАНОВА
26 травня 2008 року м. Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі:
· головуючого підполковника юстиції Василенка Я.М.,
· при секретарях Качані Т.І. та Коваленко О.І.,
за участю начальника відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції Сандула І.М., заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового місцевого суду скаргу громадянина ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції Збариха С.М. від 18 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно співробітника Управління СБ України в Чернігівській області капітана юстиції ОСОБА_1, об'єднання кримінальних справ в одне провадження та прийняття їх до свого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
18 березня 2008 року слідчий військової прокуратури Центрального регіону України підполковник юстиції Збарих С.М. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно колишнього старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області капітана юстиції ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 424 КК України, об'єднання її в одне провадження з кримінальною справою №07400009 та прийняття їх до свого провадження.
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою , в якій просить постанову від 18 березня 2008 року скасувати, оскільки він, виносячи постанову про реалізацію речових доказів, діяв як слідчий, до процесуальних повноважень якого було віднесено вирішення таких питань, ним було дотримано процедуру винесення такого рішення, яке до того ж було погоджено з керівництвом слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області та реалізовувалося шляхом створення відповідної комісії під наглядом податкової інспекції, як це передбачено Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25 серпня 1998 року (далі - ПОРЯДОК), сама ж реалізація речових доказів відбулася на підставі експертної оцінки та в умовах, коли накопичення великої кількості нафтопродуктів тягло значні витрати для держави та могло спричинити тяжкі наслідки (екологічна катастрофа).
В судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши вищезазначені аргументи, наполягав на скасуванні даної постанови та, крім того, пояснив, що приводом до порушення кримінальної справи стосовно нього не могли бути заяви громадянина ОСОБА_2, так як він не мав відношення до затриманих нафтопродуктів по кримінальній справі № 596, яка знаходилась у нього в провадженні. Також, ОСОБА_1 суду пояснив, що про законність його дій свідчать три постанови підполковника юстиції Збариха С.М. від 26 грудня 2006 року і 10 травня 2007 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_3, а саме, про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно нього, Музиченка, за ознаками злочину, передбаченого ст. 423 КК України, за фактом зловживання владою та службовим становищем при прийнятті рішення про проведення реалізації та при проведенні реалізації речових доказів по кримінальній справі № 596 і про часткове закриття матеріалів кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 424 КК України, в частині перевищення влади і службових повноважень щодо прийняття рішення про реалізацію речових доказів і в частині прийняття процесуального рішення про розподіл коштів іншим організаціям при проведенні реалізації речових доказів по кримінальній справі № 596 (всі на підставі ст. 6, п. 2 КПК України). За таких підстав підполковник юстиції Збарих С.М. взагалі не мав права порушувати справу відносно нього, оскільки ці постанови ніким не скасовані.
В судовому засіданні старший слідчий військової прокуратури Центрального регіону України підполковник юстиції Збарих С.М. пояснив, що приводами до порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 були письмові заяви громадянина ОСОБА_2 та безпосереднє виявлення ним ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України, в ході розслідування кримінальної справи за № 07400009. Підставами ж до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 424 КК України, і які містились в матеріалах кримінальної справи за №07400009. Також Збарих суду пояснив, що вищевказані постанови він дійсно виносив, однак вони не суперечать постанові від 18 березня 2008 року, згідно до якої кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 була порушена не за сам факт прийняття рішення про реалізацію
речових доказів і проведення такої реалізації, а тільки за те, що той постановою виніс процесуальне рішення про реалізацію речових доказів-нафтопродуктів у 140 залізничних цистернах не по ринковій ціні, а по ціні митної вартості, в зв'язку з чим державі були заподіяні збитки на суму 3180229,69 грн. Даній обставині в цих постановах не давалась правова оцінка.
Начальник відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковник юстиції Сандул І.М в судовому засіданні рахував, що в задоволенні скарги необхідно відмовити, так як кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 була порушена за наявності достатніх законних підстав та приводів, про які пояснив в суді підполковник юстиції Збарих СМ., і до того ж компетентною особою з додержанням встановленого порядку порушення кримінальної справи. Крім того, прокурор зауважив, що ОСОБА_1 в постанові про реалізацію речових доказів конкретно вказав, що нафтопродукти потрібно реалізувати за цінами, вказаними в експертному висновку № ЧК 1037/2 від 15 листопада 2000 року, тобто фактично за митними цінами на момент їх ввозу в Україну та зобов'язав комісію, яка повинна була утворитися в зв'язку з його постановою, реалізувати нафтопродукти не по ринковій ціні, а по вказаним митним цінам.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, проаналізувавши аргументи та пояснення сторін, суд не знаходить достатніх підстав для скасування постанови старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції Збариха С.М. від 18 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно співробітника Управління СБ України в Чернігівській області майора ОСОБА_1, об'єднання кримінальних справ в одне провадження та прийняття їх до свого провадження, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.ст. 4, 94, 98 КПК України прокурор або слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Приводами ж до порушення кримінальної справи можуть бути, серед інших, заяви окремих громадян та безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи громадянин ОСОБА_2. дійсно неодноразово (через свого представника ОСОБА_4 ) звертався з письмовими заявами та скаргами в правоохоронні органи на незаконні дії співробітників Управління СБ України в Чернігівській області (причому не тільки відносно затримки конкретних нафтопродуктів, а і в цілому на незаконні дії даних співробітників при реалізації речових доказів) та до того ж підполковник юстиції Збарих С.М. дійсно міг в ході розслідування кримінальної справи за №07400009 безпосередньо виявити в діях ОСОБА_1 ознаки злочину, передбаченого ст. 424, ч.3 КК України.
Так, згідно до вимог п.п. 1,7,8 ПОРЯДКУ конфісковані нафтопродукти підпадають під його дію і оцінюються комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, за ринковими цінами, а також цінами, що регулюються державою з урахуванням їх фактичного стану та зносу.
З висновку експерта №ЧК 1037/2 від 15 листопада 2000 року видно, що загальна вартість нафтопродуктів в 140 залізничних цистернах визначалась по оптовим цінам з урахуванням акцизного збору без нарахування ПДВ.
Відповідно до постанови старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_1 про реалізацію речових доказів від 16 листопада 2000 року речові докази-нафтопродукти потрібно реалізувати за цінами, вказаними в експертному висновку №ЧК 1037/2 від 15 листопада 2000 року, та зобов'язано комісію, яка повинна була утворитися в зв'язку з постановою даного старшого слідчого, реалізувати нафтопродукти саме по вказаним цінам.
З висновку експерта №10636 від 17 березня 2006 року вбачається, що загальна вартість нафтопродуктів в 140 залізничних цистернах визначалась в цьому експертному дослідженні по ринковим цінам і вона на 3180229,69 грн. більше вартості, визначеної по оптовим цінам.
Згідно вищезазначених трьох постанов підполковника юстиції Збариха С.М. від 26 грудня 2006 року і 10 травня 2007 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_3 вони дійсно не суперечать постанові від 18 березня 2008 року, так як в них не робилась правова оцінка підставам порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, вказаним в постанові від 18 березня 2008 року, а саме тому, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була порушена тільки за те, що той постановою виніс процесуальне рішення про реалізацію речових доказів-нафтопродуктів у 140 залізничних цистернах не по ринковій ціні, а по ціні митної вартості, в зв'язку з чим державі були заподіяні збитки на суму 3180229,69 грн.
Суд вважає, що зазначені вище докази та деякі інші обставини, які маються в матеріалах кримінальної справи, є достатніми приводами та підставами для винесення 18 березня 2008 року вищевказаної постанови і порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 424, ч.3 КК України.
В зв'язку з викладеним, суд рахує за необхідне залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, військовий суд -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 щодо скасування постанови старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції Збариха С.М. від 18 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно співробітника Управління СБ України в Чернігівській області капітана юстиції ОСОБА_1, об'єднання кримінальних справ в одне провадження та прийняття їх до свого провадження - залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України протягом 7 діб з дня її винесення.