ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.06 Справа № 20/183/06
Суддя Гандюкова Л.П.
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя
до Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Приморськ
про стягнення суми 1259,06 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Половенко О.В. (довіреність № 18-27 від 14.09.2005р.);
Від відповідача - не з'явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 1259,06 грн. заборгованості за договором оренди № НОМЕР_1, з яких, сума 1162,95 грн. -основний борг, сума 72,08 грн. -втрати від інфляції, сума 24,03 грн. -3 % річних.
Ухвалою суду від 18.05.2006р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/183/06, судове засідання призначено на 06.06.2006р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.06.2006р.
26.06.2006р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позові та уточненні від 26.06.2006р. і обґрунтовані договором оренди № НОМЕР_1, ст.ст. 526, 625 ЦК України.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив суду не надіслав, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
13.04.2005р. між ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди НОМЕР_1, за яким на підставі акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення бару на базі відпочинку “Ферросплавщик” строком на 3 місяці з 01.06. по 31.08.2005р. Приміщення є власністю ВАТ “ЗФЗ” та має загальну площу в розмірі 146,5 кв.м.
Відповідно до розділу 3 договору ціна орендної плати становить 4333,33 грн. (з ПДВ) в місяць. Оплата орендної плати здійснюється орендарем на умовах 100 % предоплати за кожен наступний місяць до 25 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем з урахуванням індексу інфляції.
У додатковій угоді від 12.08.2005р. до договору № НОМЕР_1 сторони додатково визначили, що приміщення передається разом з майном, яке знаходиться в ньому. Ціна орендної плати за майно становить 140 грн. (з ПДВ) в місяць. Оплата орендарем орендної плати за майно здійснюється до 20.08.2005р. за весь період оренди. Загальна сума договору на момент укладення становить 13419,99 грн. з ПДВ.
Майно передано в орендне користування відповідачу за актом прийому-передачі.
Також пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що постачання приміщення електроенергією та іншими видами комунальних послуг оплачує орендар окремо, відповідно до виставлених орендодавцем щомісячних рахунків. Оплата вказаних рахунків провадиться орендарем протягом 5 банківських днів з моменту їх виставлення.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу на протязі червня, липня, серпня 2005р. були надані послуги по оренді приміщення, майна, послуги по постачанню орендованого приміщення електроенергією, водопостачанням та іншими видами комунальних послуг, що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт до договору НОМЕР_1.
Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № НОМЕР_1 виконував не належним чином, внаслідок чого у нього склалась заборгованість в розмірі 1162,95 грн., із яких: сума 0,33 грн. - борг за оренду приміщення, сума 422,11 грн. -борг за оренду майна, сума 740,51 грн. - борг за електроенергію.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу у повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги “Запорізький завод феросплавів” про стягнення з відповідача суми 1162,95 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за весь час прострочки в сумі 72,08 грн. та 3% річних в сумі 24,03 грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 72,08 грн. втрат від інфляції та суми 24,03 грн. -3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі відносяться на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗРУ “Приватбанк” м. Приморськ, МФО 313399, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26006130029044 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) суму 1162 грн. 95 коп. основного боргу, суму 72 грн. 08 коп. втрат від інфляції, суму 24 грн. 03 коп. -3 % річних, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 07.07.2006р.