НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 року справа № 2- 7-07 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
особи, які брали участь у справі :
позивач ОСОБА_1,
відповідачка ОСОБА_2,
представник відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив :
16.05.2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 100 грн. щомісячно. Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги про стягнення аліментів мотивує тим, що перебував у шлюбі з відповідачкою з 1996 р. по 1999 р. Син народився в 2001 році і батьком його у РАЦСі зареєстровано позивача за спільною заявою обох батьків. Оскільки дитина проживає разом з позивачем, знаходиться на його утриманні, а відповідачка проживає у своїх батьків, не надає матеріальну допомогу на утримання їх неповнолітньої дитини, тому просить стягувати з неї аліменти в розмірі 100 грн. щомісячно.
16.06.2006 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.
19 жовтня 2006 року зустрічний позов про визначення місця проживання дитини прийнятий і його об"єднано з первісним позовом .
В судовому засіданні 19 січня 2007 року відповідачка по первісному позову і позивачка по зустрічному позову ОСОБА_2 подала заяву про залишення її позову про визначення місця проживання дитини без розгляду, тому ухвалою суду зустрічний позов залишено без розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги щодо стягнення аліментів підтримав і пояснив, що від народження сина ОСОБА_4 постійно займається його вихованням . Протягом останніх кілька років між сторонами виникли неприязні стосунки, а з березня 2006 року вони проживають окремо. Відповідачка не приймає в достатній мірі участі у матеріальному забезпеченні і вихованні сина ОСОБА_4, періодично відвідує його й інколи приносить фрукти, солодощі. За період з березня минулого року відповідачка купила дитині чобітки , футболку і ще щось дрібне з одягу. Однак цього є недостатньо для забезпечення щоденних потреб дитини , тому просить стягувати з ОСОБА_2 по 100 грн. аліментів щомісячно до повноліття сина.
Відповідачка ОСОБА_2 в суді позов не визнала і пояснила, що дійсно шлюб між нею і ОСОБА_1 розірвано у 1999 році і з його відома вступила в шлюб з громадянином Польщі. Однак вона завжди дбала про свою дитину. Для того, щоб забезпечити сім"ю, постійно їздила на заробітки у Польщу , сплачувала борги за квартиру, матеріально утримувала дитину і самого позивача. З березня 2006 року вона проживає в квартирі батьків по АДРЕСА_1, спілкувалася з сином щоп'ятниці при зустрічах у дитячому садочку, приходила додому до дитини, приносила фруктщсолодощі, іграшки, одяг, взуття, однак ОСОБА_1 чинив перешкоди у спілкуванні з дитиною. 16 червня 2006 року відкрила банківський рахунок на Ім'я сина - вклад " подарунок на повноліття" , куди нею вже перераховано 1000 грн. Крім того, 19 січня 2007 року поштовим переказом ОСОБА_1 надіслано 100 грн. в рахунок матеріального утримання дитини. ОСОБА_2 вважає, що позивач не дбає про інтереси дитини, а даним позовом бажає принизити її гідність і обмежити її можливості в участі щодо виховання й утримання дитини лише сплатою аліментів у сумі 100 грн., хоча вона могла би у разі відмови в даному позові надавати утримання дитині у більшому розмірі. Відповідачка зазначила,що оскільки повністю і достатньо виконує свій обов'язок по утриманню та вихованню дитини, і бажає добровільно надавати кошти для матеріального забезпечення сина, тому просить у позові відмовити.
Представник відповідачки в судовому засіданні ОСОБА_3 позов заперечила і пояснила, що ОСОБА_2 свій вклад в матеріальне забезпечення сина ОСОБА_4 вносить в достатній мірі і регулярно також має намір добровільно у подальшому забезпечувати свою дитину, уклавши договір з батьком дитини згідно ст.189 СК Українщтому згідно норм ст. 181 Сімейного кодексу , якщо один із батьків, який не проживає разом з дитиною, добровільно надає матеріальне утримання дитині, то в примусовому стягненні аліментів слід відмовити.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6-батьки відповідачки , ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,та ОСОБА_11 показали, що відповідачка з березня 2006 року проживає в квартирі по АДРЕСА_1 відвідувала в садочку і по місцю проживання сина і передавала йому фрукти, купувала дитині чобітки, футболку та літній костюм, іграшки. До березня минулого року із села для сім'ї надавались продукти харчування , однак з того часу, як ОСОБА_2 не живе по АДРЕСА_2, привезення продуктів припинено.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 08.12. 1999 року, це підтверджується копією свідоцтва про розлучення ( а.с.4), внаслідок продовження проживання сторін після розлучення однією сім"єю ОСОБА_4 народився син ОСОБА_4, (а.с.5), батьком якого 26.10.2001 р.було зареєстровано ОСОБА_1 за спільною заявою обох батьків ( а.с. 12 справи №2-1132-06). Дитина зареєстрована разом з обома батьками у квартирі по АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою з ЖЕКу (а.с.6).
В суді встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 з 2 березня 2006 року проживає окремо від дитини - у квартирі батьків по АДРЕСА_1, цей факт визнала сама відповідачка і підтверджено свідками , актами ЖЕКу (а.с.7) та актами обстеження житлово-побутових умов (а.с.98,а.с.10 справи № 2-1132-06) та висновками органу опіки та піклування (а.с.7 справи № 2-1132-06).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 підтвердили, що позивач ОСОБА_1 несе всі обов'язки по вихованню та утриманню сина ОСОБА_4. Дитина доглянута, має все необхідне для нормального розвитку,що стверджується висновками та актами органу опіки і піклування.
З наданих суду сторонами доказів вбачається, що за період з березня 2006 року відповідачкою ОСОБА_2 здійснюються частково витрати , направлені на задоволення потреб дитини- передавалися фруктщсолодощі, було куплено чобітки,тапочки й колготки 12 березня 2006 року (а.с.25) , літній костюм (шорти і футболка) і майку 4 травня 2006 року (а.с.26) всього на суму 164 грн.
Судом не може братися до уваги як витрати на утримання дитини сплата відповідачкою боргів за комунальні послуги по квартирі, а також суд не визнає відкриття відповідачкою банківського рахунку із вкладом "подарунок на повноліття" (а.с.29-30), куди нею перераховано 1000 грн., як форму добровільного надання аліментів на утримання дитини, оскільки даними коштами згідно умов договору може користуватися лише сама ОСОБА_2, або інша соба за її дорученнями будь-який момент може розірвати даний договір, а дитина зможе отримати гроші лише після досягнення нею 18-річного віку.
Судом встановлено, що відповідачка не має постійного місця роботи, працює в сім"ї знайомих ,займагочись доглядом за дитиною без укладення трудового договору, за що отримує певну плату,що підтверджується самою відповідачкою/та показаннями свідка ОСОБА_13.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідачки, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити. Не може бути судом враховано як підставу відмови в позові твердження відповідачки про бажання з її боку укласти добровільно нотаріальну угоду між батьками про сплату аліментів, оскільки позивач заперечує таку можливість, що знаходить своє підтвердження , оскільки за час розгляду даної справи таку угоду не було укладено. Продукти та інші речі,що надавались добровільно відповідачкою для дитини за період не достатні для задоволення її розумних потреб.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі.
Оскільки відповідачка не повністю виконує покладені на неї законом
обов'язки по утриманню неповнолітнього сина, суд враховуючи матеріальне
становище відповідачки, стан здоров'я дитини, яка перебуває на диспансерному
обліку з приводу дискинезії жовчевивідних шляхів (а.с.9), стягує з
відповідачки аліменти в розмірі по 100 грн. щомісячно з моменту подачі заяви до повноліття дитини, та 51 гривню судового збору в доход держави, а також 7,5 грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст, ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд,-
вирішив :
Позов задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2, 1969 року народження , в користь ОСОБА_1на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, з 16 травня 2006 року до повноліття дитини в розмірі 100 (Ста) гривень щомісячно, та стягнути в доход держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятидесяти однієї) гривні, а також стягнути 7 (сім) гривень 50 копійок за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь територіального управління державної судової адміністрації у Волинській області, код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37315003000983, банк УДК у Волинській області МФО 803014.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 100 (ста) гривень підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку можна подати протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
С.Ю.Федонюк
Суддя