Справа № 2-77/07

                                  нововолинськии міський суд волинської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

М.Нововолинськ                                                                                            19 січня 2007 року

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                                     Антонюк К.І.

за участю секретаря                                                        Марчак Т.М.

за участю позивачів                                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю відповідачів     ОСОБА_4

представника Житлово-комунального

об'єднання Нововолинської міської Ради       СмальВ.В.

третіх осіб                                                     ОСОБА_5, ОСОБА_7   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справ за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4, орган приватизації Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської Ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про визнання приватизації квартири незаконною, суд,

встановив:

29.12.2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2. ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, органу приватизації ЖКО Нововолинської міської Ради, третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання приватизації АДРЕСА_1 недійсною та скасування! свідоцтва про приватизацію цієї квартири від 14 червня 1994 року, виданого згідно з розпорядженням Нововолинського міського Фонду комунального майна. Вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_4 без їх письмової згоди на приватизацію, підробивши за них підписи в заяві про передачу квартири в особисту власність, у 1994 році приватизувала належну їй квартиру, включивши в приватизацію всіх осіб, які були прописані в квартирі як члени її сім'ї. Вважають, що порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Про приватизацію квартири їм стало відомо 18 грудня 2006 року.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, відповідачка ОСОБА_4 : позов визнала, пояснивши, що в 1994 році без згоди інших членів сім'ї приватизувала квартиру.

Представник ЖКО Нововолинської міської Ради Смаль В.В. позов не визнав, пояснивши, що в заяві про приватизацію спірної квартири є підписи всіх членів сім'ї наймача, тому вважає, що квартира приватизована з їх згоди, підстави для визнання приватизації квартири незаконною відсутні.

В судовому засіданні треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_7 вважають що позов підлягає до задоволення, так як їх матір ОСОБА_4 при оформленні приватизації не поставила до відома інших членів сім'ї про здійснення приватизації.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом установлено, що 14 червня 1994р. Нововолинським міським фондом комунального майна видано свідоцтво про право власності на житло-АДРЕСА_1 площею 79,77кв.м. ОСОБА_4 та членам її сім'ї: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі розпорядження органу приватизації від 13 червня 1997 року про приватизацію квартири. Квартира зареєстрована на праві приватної власності в Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 16.09.1994 році (а.с.9). На момент приватизації в спірній квартирі були прописані всі члени сім'ї ОСОБА_4 які включені в приватизацію житла, що підтверджується довідкою ЖКП № 4 (а.с.7).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що вона була наймачем АДРЕСА_1 В квартирі були прописані всі її діти - позивачі та треті особи. В 1994 році вирішила приватизувати квартиру, однак до відома інших членів сім'ї не поставила, вважаючи це формальною обставиною. Звернувшись в орган приватизації отримала заяву на приватизацію квартири, оформила особисто цю заяву та включивши в заяву інших членів сім'ї розписалась за них, тобто підтвердила їх згоду. Заяву і необхідні документи здала в орган приватизації. Всі документи щодо приватизації квартири, та інші документи дітей знаходились на її зберіганні, тому дітям не було відомо що: квартира приватизована. Про те, що квартира приватизована позивачі дізнались:в грудні 2006 року.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона була присутня при оформленні приватизації квартири ОСОБА_4 і підтверджує, що в її присутності ОСОБА_4 в заяві про приватизацію квартири розписувалась за дітей про їх згоду на приватизацію квартири.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 показали, що в червні та липні 1994 року вони з ОСОБА_2 перебували на сесії в м.Львові. В період сесії ніхто не відлучався, ОСОБА_2 їм не повідомляв про приватизацію квартири.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона в заяві на приватизацію квартири посвідчувала особисті підписи наймача та членів її сім'ї на приватизацію квартири, однак в зв'язку зі збігом значного часу з момент) оформлення заяви вона не може пригадати події щодо оформлення заяви на приватизацію квартири ОСОБА_4

Таким чином оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази с\д приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено, шо в 2004 році відповідачка ОСОБА_4 оформила приватизацію квартири без зголи інших повнолітніх членів її сім'ї, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, які як батьки також представляли інтереси своїх малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 Про приватизацію квартири позивачам стало відомо в грудні 2006 року.

Встановлені в судовому засіданні обставини підтверджені поясненнями позивачів, третіх осіб, відповідачки ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Показання свідка ОСОБА_11 не спростовують незаперечливо відсутність згоди ніших членів сім"ї наймача на приватизацію квартири.

Відповідно до ст. 8п,2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

У суді встановлено, що при проведенні приватизації АДРЕСА_1 допущені порушення вимог п.2 ст.8 вищезазначеного закону а саме передача квартири в спільну власність здійснена без згоди всіх повнолітніх членів сім'ї.

Звернення до суду за захистом прав та законних інтересів позивачі обґрунтовують небажанням нести відповідальність, яка витікає з утримання квартири, в якій вони тривалий час не проживають.

Ст. 203ч.1,2 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У випадку недотримання зазначених вимог правочин може бути визнано судом недійсним у відповідності до ч.1, 3 ст.21.5 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що приватизація квартири проведена без згоди позивачів, чим порушені їх законні права та інтереси, том) суд визнає рішення відповідного органу приватизації про передачу квартири у власність недійсним.

Керуючись ст.ст.З, 10, 11, 209, 212, 213 215 ЦПК України. Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.ст.203, 215 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати приватизацію АДРЕСА_1м.Нововолинська здійснену ОСОБА_4недійсною.

Скасувати свідоцтво про право власності на житло від 14 червня 1994р., видане згідно з розпорядженням Нововолинського міського фонду комунального майна Нововолинської міської Ради від 13 червня 1994 року № НОМЕР_1, яким посвідчено право приватної власності на квартир} АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_1,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2. ОСОБА_12, ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядк> до апеляційного суду у Волинській області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий     підпис

Згідно з оригіналом

Суддя  К. І.  А нтон юк