Справа № 2-542/09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Луганського В.І., при секретарі - Бірюкової О.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТВТ «Свемон - Восток» Луганського будівельно - монтажного управління зв'язку про стягнення заробітної плати при звільненні працівника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до АТВТ «Свемон - Восток» Луганського будівельно - монтажного управління зв'язку в якому просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі при звільненні працівника; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; компенсацію на невиплачену суму заробітку, у зв'язку порушенням термінів виплати заробітної плати за весь час прострочення; три відсотки річних, на суму простроченого заробітку; допустити негайне виконання рішення щодо виплати заборгованості з заробітної плати у розмірі 4 675, 20 гривень.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1, працював в Луганському будівельно - монтажному управлінні зв'язку Акціонерного товариства відкритого типу «Свемон - Восток» (далі - Відповідач) з 18.03.1997 (наказ про прийняття на роботу №5 від 18.03.97) по 30.06.2008 (наказ про звільнення №17 від 30.06.08).

На день звільнення Відповідачем з Позивачем не було проведено розрахунок та не виплачено заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2008 р. по червень 2008 р.

Відповідно до наданої Відповідачем довідки по невиплаченій заробітній платі, де зазначено, що суми заборгованості заробітної плати складають по місяцям: лютий 834, 85 грн., березень 980, 40 грн., квітень 980, 40, травень 1 108, 42 грн., червень 771, 13 грн., та загальна сума заборгованості по заробітній платі є: 4 675, 20 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень) 20 копійок.

Надана довідка про заробітну плату є свідченням відсутності спору з Відповідачем, щодо розміру невиплаченого заробітку.

Відповідач, невиплатою заробітної плати Позивачу у день звільнення порушує право на своєчасний розрахунок при звільненні та законодавство про працю.

У судовому засіданні позивач, та його представник вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, відмовились від стягнення компенсації на невиплачену суму заробітку, у зв'язку з порушенням термінів його виплати за весь час прострочення, та виплати 3 відсотків річних від простроченої суми заробітної плати.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав повністю та просив суд задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому при звільненні від підприємства, установи, організації, відповідно до ст. 116 КЗпП України, провадиться у день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000, постанови КМУ

2

№ 159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» Позивач має право на нарахування та виплату компенсації за втрачену частину свого доходу - заробітної плати, не виплаченої вчасно.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідач має нарахувати та виплатити 3 відсотка річних від простроченої суми заробітку Позивача.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з урахуванням уточнень заявлених позивачем та його представником у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 116-117 КЗпП України, ст. ст. 118-120 -ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТВТ «Свемон - Восток» Луганського будівельно - монтажного управління зв'язку задовольнити частково.

Стягнути з АТВТ «Свемон - Восток» Луганського будівельно - монтажного управління зв'язку на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за весь період затримки до дня фактичного розрахунку в сумі 4 675, 20 гривень.

Стягнути з АТВТ «Свемон - Восток» Луганського будівельно - монтажного управління зв'язку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Допустити негайне виконання рішення щодо виплати заборгованості з заробітної плати у розмірі 4 675, 20 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень) 20 копійок.

У задоволенні інших вимог відмовити в зв'язку з відмовою від позовних вимог позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська заяви про апеляційне оскарження протягом 10-днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20-днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.