ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННІЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ м. Севастополь, вул. Вакуленчука, З

Код суду 27-02

1 інстанція

Справа №2-4527/2006р.

Справа №2-906/2007р.

Кат. 11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2007р. Гагарінський райсуд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Яковенко С.Ю.,

при секретарі            - Павленко CO.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Управління по питанням майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним акту приватизації квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та Управляння по питанням майна комунальної власності Севдержадміністрації про скасування розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_1 на тих підставах, що відповідач ОСОБА_3 на період приватизації квартири був військовослужбовцем ЧФ РФ.

В судовому засіданні позивачі підтримали вимоги та пояснили суду, що 21.06.1994р. вони і їх син (відповідач по справі) приватизували квартиру АДРЕСА_1, отримали свідоцтво про право загальної сумісної власності. Вважали, що син є військовослужбовцем ЧФ України, тоді як син є військовослужбовцем РФ.

Відповідач ОСОБА_3 визнав позов.

Управління по питанням майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації надало суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника управління.

Вислухавши позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах: судом встановлено, що 22.06.1994р. позивачі та ОСОБА_3 на підставі розпорядження НОМЕР_1 відділу приватизації державного жилого майна Севастопольської міської державної адміністрації приватизували квартиру АДРЕСА_1 та отримали свідоцтво про право загальної сумісної власності ( а.с.20). Проте, з 1991р. по 1995р. відповідач був курсантом   Вищого   військового   авіаційного   училища,   після   закінчення   училища зарахований до розпорядження командуючого Військово-повітряними ЧФ РФ ( а.с. 17-18), тобто на момент приватизації вищезгаданої квартири відповідач був військовослужбовцем ЧФ Російської Федерації.

Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду може проводитися тільки громадянами України. Таким чином, вимоги позивачів є обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 159-163 КАС України, ст. 1-3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Управління по питанням майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації задовольнити. Визнати недійсними: розпорядження відділу приватизації державного жилого майна Севастопольської міської державної адміністрації за НОМЕР_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право загальної сумісної власності на вказану квартиру від 22.06.1994р.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. Якщо подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАСУ, постанова набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, вступає в законну силу після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова виготовлена власноручно в нарадчої кімнаті.