ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. СЕВАСТОПОЛЯ
м. Севастополь, вул. Вакуленчука, З
1 інстанція код суду 27-02
категорія 38
Адміністративна справа №2а-379/06 Адміністративна справа № 2а-43/07
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року Гагарінський районний суд М.Севастополя у складі:
головуючого - судді: Куімова М.В.
при секретарі: Шпетної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0235 Міністерства Оборони України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0235 МО України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну службу, з тих підстав, що він проходив військову службу у відповідача до 04 травня 2005 року. У порушення вимог Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року, відповідачем йому не сплачувалася вказана надбавка у повному обсязі, а саме, за період з травня 2003 року по листопад 2004 року, надбавка сплачувалася йому не в максимальному розмірі - 70% ( з листопада 2004 року - 90%) його грошового забезпечення. Просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок за вказаною надбавкою виходячи з 70 % його грошового забезпечення щомісячно з травня 2003 року по жовтень 2004 року, а з листопада 2004 року по 04 травня 2005 року - 90%; стягнути з відповідача 15.311, 74 гривень.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судове засідання представник відповідача - військової частини А-0235 також не з'явився, надіславши до суду письмову заяву, відповідно до якої, позов визнає та просить розглянути справи за його відсутністю.
Згідно зі ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Суд. вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п.1 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року, Міністру Оборони України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10%. понад 10 років- до 30%, понад 15 років - до 50 %, понад 20 років - до 70% та понад 25 років - до 90%. При цьому, порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром Оборони України. А згідно до п.2 цього Указу, виплату цих надбавок необхідно здійснювати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. Відповідно до п. 1.2 "Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну служб) в Збройних Силах України", затвердженої Наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року, зазначена виплата вказаної надбавки у аналогічних розмірах; при цьому, п.2.4 вказаної інструкції також передбачає виплату надбавки в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організації та установ.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 04 травня 2005 року проходив військову службу у військової частині А-0235 та отримував грошову надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України, що передбачена Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року, в наступних розмірах: за період з червня 2003 року по листопад 2003 року у розмірі 15% його грошового забезпечення; з грудня 2003 року по січень 2004 року - 70 %; з лютого по вересень 2004 року-15%, з жовтня 2004 року по січень 2005 року - 50 %; у лютому-березні 2005 року - 20 %, у квітні 2005 року - 85%, що підтверджується відповідними довідками відповідача. При цьому, вказана надбавка сплачувалася позивачу залежно від розміру асигнувань та наявною фонду грошового забезпечення згідно з п.п.1.2,2.4 Наказу Міністра Оборони України №149 від 26 травня 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України".
Суд не може прийняти до уваги ствердження позивача про те, що йому, у порушення вимог цього Указу, постійно не сплачувалася вказана надбавка у максимальному розмірі його і ротового забезпечення, оскільки п.2 цього Указу визначає тільки максимальний розмір надбавки у процентному відношенні, без визначення його мінімальної границі, виходячи з розміру асигнувань та наявного фонду грошового забезпечення.
Таким чином, суд вважає за необхідне у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне державне мито, що підлягає сплаті у розмірі 153, 11 гривень, віднести на рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини А-0235 Міністерства Оборони України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова надрукована власноручно у нарадчої кімнаті.
Суддя