Номер справи: 2-130/11

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Каращук В.С., Матвійчук Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Свої вимоги обґрунтував тим, що 3.04.2009 року помер його брат ОСОБА_5 Коли 7.04.2009 року позивач звернувся в Маневицьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5, йому стало відомо, що останній у вказаній нотаріальній конторі посвідчив заповіт на користь третьої особи. Позивач вважає, що даний заповіт було складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, так як його було підписано не ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що на момент посвідчення заповіту в його брата ОСОБА_5 були відсутні оригінали особистих документів, в тому числі і паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер, а тому вважає, що 4.11.2008 року останній не міг посвідчити заповіт в Маневицькій державній нотаріальній конторі. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_5, посвідчений 4.11.2008 року Маневицькою державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 2868.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просили визнати недійсним заповіт ОСОБА_5, посвідчений 4.11.2008 року Маневицькою державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 2868.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовних вимог не визнав, вважає їх безпідставними, а тому в їх задоволенні просив відмовити. Вважає, що будь-яких порушень чинного законодавства 4.11.2008 року при посвідченні заповіту ОСОБА_5 допущено не було, підстав визнавати вказаний заповіт недійсним немає. Підтвердив, що 4.11.2008 року Маневицькою державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт ОСОБА_5 Будь-яких сумнівів щодо його волевиявлення не виникало. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було. ОСОБА_5 при посвідченні заповіту не був в стані алкогольного сп’яніння, його особу було встановлено згідно паспорта громадянина України, який він мав з собою. Також ним було подано довідку про присвоєння ідентифікаційного номера. Копії вказаних документів ОСОБА_3 4.11.2008 року було долучено до заповіту. ОСОБА_5 в приміщенні Маневицької державної нотаріальної контори особисто підписав заповіт, оригінал якого на спеціальному бланку йому було видано на руки. В нотаріальній конторі залишилася завірена копія заповіту. Будь-які сторонні особи при посвідченні заповіту присутні не були, заповіт за ОСОБА_5 ніхто не підписував.

Відповідач ОСОБА_4 позовних вимог не визнав, вважає їх безпідставними, а тому в їх задоволенні просив відмовити. Підтвердив, що ОСОБА_5 по мірі можливості після смерті матері ОСОБА_6 він, ОСОБА_4, як і інші сусіди, у всьому допомагали, так як ОСОБА_5 залишився проживати один в будинку. Позивач ОСОБА_1 до брата не навідувався і йому нічим не допомагав, забирати його після смерті матері до себе в м. Судак, де постійно проживає, не захотів. Вважає, що саме через це ОСОБА_5 посвідчив заповіт не на позивача.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 1233-1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

В судовому засіданні встановлено, що 4.11.2008 року завідуючим Любешівської державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Маневицької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було посвідчено заповіт ОСОБА_5, який зареєстровано в реєстрі за № 2868. Згідно змісту заповіту ОСОБА_5 заповів все належне йому майно, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Ринкова, 2 в смт. Маневичі, ОСОБА_4 3.04.2009 року ОСОБА_5 помер. Зазначене підтверджується дослідженими судом свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 077605 від 6.04.2009 року, заповітом від 4.11.2008 року, Реєстром для реєстрації нотаріальних дій (за 2008 рік), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 17104684 від 4.11.2008 року, спадковою справою Маневицької державної нотаріальної контори № 130/2009 щодо майна померлого ОСОБА_5

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні з пояснень представника відповідача ОСОБА_3 встановлено, що 4.11.2008 року при посвідченні Маневицькою державною нотаріальною конторою заповіту ОСОБА_5 будь-яких сумнівів щодо волевиявлення останнього у державного нотаріуса не виникало. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було. ОСОБА_5 при посвідченні заповіту не був в стані алкогольного сп’яніння, його особу було встановлено згідно паспорта громадянина України, який він мав з собою. Також ОСОБА_5 було представлено державному нотаріусу довідку про присвоєння ідентифікаційного номера. Копії вказаних документів ОСОБА_3 4.11.2008 року було долучено до заповіту. ОСОБА_5 в приміщенні Маневицької державної нотаріальної контори особисто підписав заповіт, оригінал якого на спеціальному бланку йому було видано на руки. В нотаріальній конторі залишилася завірена копія заповіту. Будь-які сторонні особи при посвідченні заповіту присутні не були, заповіт за ОСОБА_5 ніхто не підписував. Об’єктивність пояснень представника відповідача підтверджується дослідженими судом висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1864 від 1.07.2011 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_5, розташовані в графах „підпис” в заповіті від 4.11.2008 року та „підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальних дій” за № 2868 в Реєстрі нотаріальних дій за 2008 рік, виконані ОСОБА_5 (а.с. 70-72), а також матеріалами наряду „Нотаріально посвідчені заповіти” Маневицької державної нотаріальної контори, що знаходяться в цивільній справі № 2-20/2010 за позовом ОСОБА_1 до Маневицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, в яких, окрім заповіту ОСОБА_5 від 4.11.2008 року, знаходяться копія паспорта громадянина України та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5

Суд не бере до уваги пояснення позивача та його представника в тій частині, що 4.11.2008 року ОСОБА_5 не був в приміщенні Маневицької державної нотаріальної контори, не підписував посвідчений у вказаний день заповіт, а також, що станом на 4.11.2008 року ОСОБА_5 не мав при собі паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, так як ці документи знаходилися в ОСОБА_1 в м. Судак, оскільки ними відповідно до ст. 60 ЦПК України у підтвердження вказаних пояснень не надано в судовому засіданні відповідних доказів. Дані пояснення позивача та його представника, які ґрунтуються лише на припущеннях, спростовуються як поясненнями представника відповідача ОСОБА_3, так і дослідженими судом копією паспорта громадянина України та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5, які знаходяться в матеріалах наряду „Нотаріально посвідчені заповіти” Маневицької державної нотаріальної контори, висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1864 від 1.07.2011 року, рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 20.12.2010 року, яке набрало законної сили, згідно якого в ході розгляду цивільної справи № 2-20/2010 за позовом ОСОБА_1 до Маневицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним вказані обставини не знайшли підтвердження.

Разом з тим, як копія паспорта та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5 опинилися в матеріалах наряду „Нотаріально посвідчені заповіти” Маневицької державної нотаріальної контори, не змогли пояснити як позивач, так і представник позивача в судовому засіданні.

Згідно п. 23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України „Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження” від 2.09.1993 року, забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України...

Крім того, суд бере до уваги, що в ході розгляду даної справи позивачем так і не було представлено оригіналу довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5, яка ніби-то разом з паспортом громадянина України останнього знаходилась на зберіганні в ОСОБА_1 станом на час посвідчення заповіту 4.11.2008 року.

Посилання позивача та його представника на виправлення номеру бланку заповіту в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (за 2008 рік), які належним чином не завірено, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний номер бланку також зазначено в заповіті ОСОБА_5 від 4.11.2008 року.

Крім того, суд не бере до уваги пояснення позивача та його представника в тій частині, що висновок судової почеркознавчої експертизи № 1864 від 1.07.2011 року, яка проводилась Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз згідно ухвали Маневицького районного суду від 14.04.2011 року, не відповідає вимогам діючого законодавства, є неповним та необґрунтованим, оскільки експертом у висновку дано відповіді на всі поставлені перед ним питання, в тому числі згідно ч. 5 ст. 147 ЦПК України щодо обставин, що мають значення для справи, з приводу яких йому не ставились питання в ухвалі суду. Некатегоричність висновку щодо рукописного тексту в заповіті пов’язано з відсутністю зразків рукописного тексту ОСОБА_5 друкованими літерами. Доводи представника позивача про допущені порушення експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 при проведенні експертизи, на думку суду, не свідчать про неповноту та необ’єктивність висновку вказаної судової почеркознавчої експертизи. Та обставина, що Реєстр для реєстрації нотаріальних дій (за 2008 рік) на клопотання експерта було представлено для проведення експертизи, підтверджується як поясненнями представника відповідача ОСОБА_3, показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, так і дослідженим судом Реєстром для реєстрації нотаріальних дій (за 2008 рік), в якому є відповідний штамп експертної установи.

Разом з тим, посилання позивача та його представника на висновок експертного почеркознавчого дослідження № 03/11 від 22.02.2011 року, що проводилось ТзОВ „Центр судових експертиз „Альтернатива” за клопотанням представника позивача, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки даний висновок експертного почеркознавчого дослідження не містить категоричних висновків, при проведенні дослідження використовувались лише ксерокопії документів.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки заповіт ОСОБА_5 від 4.11.2008 року було посвідчено уповноваженою особою - завідуючим Любешівської державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Маневицької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, в судовому засіданні не знайшло підтвердження, що даний заповіт було складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Маневицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10-11, 14, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 209, 215, 1233-1235, 1247-1248, 1257 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5, посвідченого завідуючим Любешівської державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Маневицької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 2868, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар