АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1553                                                           Головуючий у 1 інстанції МінасовВ.В.

2008 р.                                                                               Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2008 року                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Бондара В.О.

            Суддів :               Прокопенка О.Л.

                                        Маловічко С.В.

При секретарі:               Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди.

В позові зазначала, що вона в березні 2000 р. домовилася з відповідачем про купівлі-продажу квартири, в рахунок вартості якої передала 12 100 грн. Купівлю планувалося вчинити до 31.04.2000 року. У зв'язку зі зміною вартості квартири та інших обставин договір купівлі-продажу не відбувся, і відповідач повинен був повернути їй сплачену частку вартості квартири. ОСОБА_2 відмовився добровільно повернути позивачці сплачену суму, після чого вона була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

18.04.2005 року апеляційним судом Запорізької області було винесено рішення, яким вимоги позивачки задоволено у частині стягнення з відповідача 12 100 грн. Відповідач повернув належні відповідачці кошти після спливу п'яти років. У зв'язку з чим вона просить суд стягнути інфляційні витрати та 3% річних у сумі 7 630,26 грн. У відшкодування моральної шкоди, якої вона зазнала за весь цей час, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 5 000 грн., також просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн., витрати пов'язані зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Як свідчать матеріали справи, а також пояснення надані позивачкою в суді апеляційної інстанції, відповідач 05.05.2000 року отримав від неї 2200 доларів США в якості авансу за квартиру яку він збирався їй продати, що дорівнювало 12100 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду від 20.10.2004 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 12100 грн. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18. 04.2005 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя скасовано та ухвалене нове яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12100 грн.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 27.09.2005 року  повернув їй 2200 доларів США.

Тобто, ОСОБА_2 були отримані від ОСОБА_1 долари США і долари США він їй повернув.

Інфляція закладається в курси валют по відношенню до курсу гривні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 выдхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя   від 12 лютого 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.