Теофіпольський районний суд Хмельницької області

смт. Теофіполь, вул. Леніна, 44, 30600, (03844) 3-07-94

Справа № 1-65 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.

при секретарі: ГУДЗЯК В.Д.

з участю прокурора: МИСЮК С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Теофіполі в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, який народився 15 вересня 1981 року у с. Троянівка Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же, громадянина України, українця, працездатного, тимчасово не працює, розлученого, військовозобов'язаного, засудженого 11 вересня 2007 року Теофіпольським районним судом по ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України до чотирьох років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік шість місяців з призначенням іспитового строку два роки, постановою цього ж суду від 9 жовтня 2009 року від покарання звільнений у зв'язку із закінченням іспитового строку, судимість погашена, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_1, достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей та маючи реальну можливість їх сплатити з жовтня 2008 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Теофіпольського районного суду від б травня 2008 року обов'язкових платежів (аліментів) на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого станом на 1 квітня 2010 року допустив їх заборгованість в сумі 5310 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні цього злочину визнав повністю і показав, що дійсно зобов'язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 в розмірі 300 гривень щомісячно. Усвідомлював що необхідно утримувати дітей, дійсно перебував на заробітках у м. Києві однак не мав можливості сплачувати аліменти оскільки заробітну плату отримував в межах 500 гривень яку був змушений витрачати на власне прожиття. Вся інша заробітна плата зараховувалася у заборгованість яка до цього часу так і не погашена. З січня 2010 року він не працює. До розгляду справи в суді погасив заборгованість по аліментах в сумі 1500 гривень.

У вчиненому розкаявся і обіцяв надалі аліменти сплачувати регулярно, просив його суворо не карати, заявив клопотання про розгляд справи у спрощеному порядку.

Крім власного визнання вина підсудного у злісному ухиленні від сплати аліментів повністю доведена у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка підтвердила той факт, що підсудний з жовтня 2008 року ухилявся від сплати аліментів на утримання їх неповнолітніх дітей хоч можливість виплачувати аліменти мав оскільки мав постійну роботу і отримував заробітну плату, іншими доказами які є у кримінальній справі однак вони судом не досліджувалися оскільки підсудний їх не оспорює.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані по ч. 1 ст. 164 КК України.

Та обставина, що підсудний перебував у скрутному матеріальному становищі не звільняє його від обов'язку утримувати неповнолітніх дітей і не спростовує його вини у вчиненні злочину.

При призначенні підсудному покарання за вчинений злочин суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини справи, особу підсудного.

Підсудний визнав вину і розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, частково погасив заборгованість по аліментах. Це значно пом'якшує його покарання.

Тому суд приходить до висновку проте, що виправлення підсудного можливе без відбування ним призначеного покарання і вважає необхідним застосувати до нього ст. 75 КК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, районний суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання по ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням із призначенням йому іспитового строку один рік шість місяців.

На підставі ст.. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок може бути оскаржений у Хмельницький апеляційний суд через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: