Справа №22Ц - 3593/2006р.                                         Головуючий в 1 інстанції Литвиненко О.Л.

Категорія 01,44                                                              Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.,

суддів                Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі  Шешко О.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заяви ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від 30 квітня 2004 року недійсною, визнання недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня 2004 року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4, визнання незаконним Державного акту про право приватної власності на землю від 10 серпня 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_3, визнання незаконним будівництва ОСОБА_3 по вулиці АДРЕСА_1, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 листопада 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_2, відновлення Сезенківською сільською радою садиби по вулиці АДРЕСА_1,

встановила:

рішенням Баришівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволені її позовних вимог про визнання заяви ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від 30 квітня 2004 року недійсною та визнання недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня 2004 року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4.

ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 26 жовтня 2006 року.

Колегія суддів вважає, що цивільну справу необхідно повернути до суду першої інстанції для постановления додаткового рішення виходячи із наступних підстав.

09 вересня 2006 року позивачка подала до суду позовну заяву в якій уточнила свої позовні вимоги і просила суд: визнати заяву ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від 30 квітня 2004 року недійсною, визнати недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня

2004  року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4, визнати незаконним Державного акту про право приватної власності на землю від 10 серпня

2005  року виданого на ім'я ОСОБА_3, визнати незаконним будівництва ОСОБА_3 по вулиці АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 листопада 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_2, відновити Сезенківською сільською радою садиби по вулиці АДРЕСА_1.

У відповідності з вимогами ч.І п.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення,

якщо стосовно якої - небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В мотивувальній частині рішення суд робить висновки про те, що заявлений позов не підлягає до задоволення (а.с.254 зворот).

Рішенням відмовлено ОСОБА_1 в задоволені її позовних вимог про визнання заяви ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від ЗО квітня 2004 року недійсною та визнання недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня 2004 року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4.

Суд першої інстанції, згідно мотивувальної частини рішення, прийшов до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення, але ухвалив відмовити в задоволені позовних вимог про визнання заяви ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від 30 квітня 2004 року недійсною та визнання недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня 2004 року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4 не ухваливши рішення в частині заявлених позовних вимог про визнання незаконним Державного акту про право приватної власності на землю від 10 серпня 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_3, визнання незаконним будівництва ОСОБА_3 по вулиці АДРЕСА_1, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 листопада 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_2, відновлення Сезенківською сільською радою садиби по вулиці АДРЕСА_1.

На підставі наведеного, керуючись: ст.220 ЦПК України колегія,

ухвалила:

повернути цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заяви ОСОБА_1 до Сезенківської сільської ради від 30 квітня 2004 року недійсною, визнання недійсними рішень Сезенківської сільської ради від 28 грудня 2004 року за НОМЕР_1, від 24 червня 2004 року за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 30 вересня 2004 року за НОМЕР_4, визнання незаконним Державного акту про право приватної власності на землю від 10 серпня 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_3, визнання незаконним будівництва ОСОБА_3 по вулиці АДРЕСА_1, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 листопада 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_2, відновлення Сезенківською сільською радою садиби по вулиці АДРЕСА_1, до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.