Справа № 22 -ц- 61 Головуючий у 1-й інстанції: Таран С А.
Категорія - 40 Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.
УХВАЛА
іменем України
23 січня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які приймають участь в справі - ОСОБА_1, Гоч В.М., Багацького В.К.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну
справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 жовтня 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного
товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»
про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 жовтня 2006 року, яким у задоволенні її позову відмовлено, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що судом першої інстанції не враховано те, що вона останні два роки перед звільненням виконувала роботу з оформлення документації технічного контролю для здавання її в архів, а також не доведено, що ця робота займала незначну частину її робочого часу. Зазначає також, що відповідачем не було дотримано вимоги ст. 40 ч.2 КЗпП України щодо її працевлаштування, а також ст. 9 Закону України «Про охорону праці» про її навчання та перекваліфікацію у разі неможливості працевлаштування.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» з 1971 року на різних посадах, а з 29 серпня 1988 року - контролером зварювальних робіт.
13 січня 1983 року позивачка на виробництві отримала травму черепа. В 1995 році їй внаслідок травми встановлена III група інвалідності. Згідно довідки НОМЕР_1 ЛКК Сумської міської лікарні № 4 ОСОБА_1 може працювати гардеробником, комірником. Згідно листа Ковпаківської МСЕК за станом здоров'я інваліду III групи ОСОБА_1 працювати в умовах підвищеного понад норму шуму, з джерелами електронапруги, механізмами, що рухаються, обладнанням з підвищеним тиском, на висоті протипоказано.
Наказом від 11 вересня 2006 року позивачка звільнена з роботи за ст. 40 ч.1 п.2 КЗпП України в зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи, і переходом на інвалідність III групи.
2
На час звільнення ОСОБА_1 вакансії по посадах, які за станом здоров'я могла зайняти позивачка були відсутні. Позивачці була запропонована посада нарядника у цеху № 23, але від цієї роботи вона відмовилась, посилаючись на довідку ВКК.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, а тому дійшов вірного висновку, відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що останні два роки перед звільненням вона виконувала роботу по оформленню документації технічного контролю для здавання в архів, для виконання якої можливе її поновлення на посаді контролера зварювальних робіт, були предметом розгляду в суді першої інстанції, і обґрунтовано ним спростовані. Зокрема, судом зроблено вірний висновок про те, що з таких підстав позивачка поновленню на посаді контролера зварювальних робіт не підлягає, оскільки виконання цієї роботи до звільнення займало незначну частину її загального робочого часу, а також враховуючи те, що в штатному розкладі підприємства не передбачено посади, пов'язаної тільки з оформленням технічної документації. Виконання ж ОСОБА_1 роботи контролера зварювальних робіт у повному обсязі суперечить висновкам Ковпаківської МСЕК та ЛКК Сумської міської лікарні № 4 щодо стану її здоров'я.
З матеріалів справи вбачається, що всі протоколи дослідження про наявність шкідливих умов праці нарядчика цеху № 23 стверджують, що гігієнічна характеристика робочого місця є в межах допустимих норм. Лабораторія, що проводила обстеження робочого місця нарядчика, має таке право згідно свідоцтва, виданого державною санітарно-епідеміологічною службою від 25 липня 2005 року, реєстраційний номер № 23. На підставі проведених лабораторних досліджень державна санітарно-епідеміологічна служба зробила висновок, що позивач може працювати нарядчиком цеху № 23 ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе». За таких обставин колегія суддів вважає, що відмова ОСОБА_1 (а.с. 29) від запропонованого їй місця роботи нарядчика цеху № 23 є безпідставною.
Доводи апелянта щодо порушення відповідачем при її звільненні норм матеріального права колегія судців вважає також безпідставними, оскільки вони носять загальний характер і конкретними доказами всупереч вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України не підтверджені.
Таким чином, на думку колегії суддів, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
3
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протяром двох місяців.