Справа № 22-ц-114 2007 p.                                                Головуючий у 1-й інстанції - Алфьоров A.M.

Категорія 21                                                                                          Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.

УХВАЛА

 іменем України

2007 року січня 23 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                          Смирнової Т.В.

суддів                                     Ведмедь Н.І.

Данильченко Л.О.

з участю секретаря судового засідання        Пархоменко А.П.                            

та осіб, які приймають участь у справі:  ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Статутного територіально-галузевого підприємства Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Статутного територіально-галузевого підприємства Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці про відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2006 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі Статутного територіально-галузевого підприємства Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці на користь позивача 1500 грн., а не 20000 грн., як вона просила в позовній заяві, в відшкодування моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. судового збору, а всього 1508 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та на невідповідність висновків суду обставинам

2

справи, оскільки суд не взяв до уваги як доказ відсутність запису в журналі ПДК при відправленні потягу №056 в рейс про несправність стельової решітки, а тому необгрунтовано дійшов до висновку, що вагон № 8 був технічно несправний та непридатний для перевезення пасажирів.

Апелянт вважає, що вини Сумської вагонної дільниці судом не встановлено в травмуванні лівого ока позивача, оскільки суд не дослідив причинного зв'язку між падінням стельової решітки та попаданням інородного тіла до лівого ока ОСОБА_1

Судом першої інстанції встановлено, що 19-20 серпня 2005 року ОСОБА_1 на підставі проїзних документів на потязі №056 сполученням Симферополь-Суми Сумської вагонної дільниці поверталась з відпочинку з АР Крим до м.Суми і займала верхнє місце № 22 в 6-му купе купейного вагону № 8.

Приблизно о 4 год. 45 хв. 20 серпня 2005 року в купе № 6 вагону № 8 над місцем № 22, яке займала позивач, відірвалась стельова решітка, яка вдарила позивача по тілу. Під час падіння решітки на обличчя ОСОБА_1 посипалося сміття та іржа, спричинивши ОСОБА_1 ушкодження оболонки лівого ока.

20 серпня 2005 року приблизно о 14 год. ОСОБА_1 звернулась до травматологічного Центру Сумської клінічної лікарні, де було встановлено наявність в лівому оці інородного тіла, а також подряпини кон'юктиви верхнього віка лівого ока, що стверджується висновком цього Центру.

В результаті суд дійшов висновку, що внаслідок неналежної організації роботи по своєчасному технічному обслуговуванні вагону № 8 відповідачем було випущено на лінію вагон непридатний для перевезення пасажирів, що стало причиною відриву стельової решітки в купе № 6 і це потягло спричинення позивачу тілесних ушкоджень та моральної шкоди, що полягає в заподіянні фізичного болю та травмування лівого ока.

Все це змусило позивача звертатися до медичного закладу, крім цього вона перенесла психологічний стрес, зазнала душевних страждань.

За таких обставин її права були порушені, як споживача послуг по перевезенню пасажирів, тому суд дійшов до висновку, що розмір моральної шкоди становить 1500 грн.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

3

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини , повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм належну правову оцінку, а тому дійшов до вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував докази про те, що при відправленні потягу №056 в рейс стельова решітка в купейному вагоні № 8, купе № 6 була справна, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні суду першої інстанції було оглянуто відеозапис, яким стверджується факт відриву решітки у зазначеному купе.

Крім цього це стверджується поясненнями свідківОСОБА_3 і ОСОБА_4

Згідно висновку травматологічного Центру Сумської обласної клінічної лікарні від 20.08.2005 року при огляді позивача в її лівому оці виявлено інородне тіло, а також подряпини кон'юктиви верхнього віка лівого ока.

Других доказів відносно одержаного травмування ока позивача відповідач не надав. Посилання апелянта на недоведеність вини відповідача в пошкодженні ока позивача не заслуговує на увагу, оскільки шкода завдана потерпілій ще й перенесеним нею психологічним стресом.

Отже, виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідач не довів, що шкоду завдано ОСОБА_1 не з його вини.

Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, як її завдала, за наявності її вини.

Таким чином колегія суддів вважає, що з врахуванням всіх обставин справи та виходячи з розумності і справедливості, згідно ст.23 ч.3 ЦК України суд вірно визначив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1500 грн.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

4

Ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Статутного територіально-галузевого підприємства Південної залізниці в особі Сумської вагонної дільниці - відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох МІСЯЦІВ.