Справа №2а-1412/2009 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді -    Таран Н.Г.

при секретарі судового засідання –  Чайка О.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2008 рік,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у листопаді 2008 року звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем така допомога у 2008 році виплачувалась у неповному розмірі. Посилаючись на Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, 10рп/2008, якими визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який призупинив дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положення пункту підпункту 2 п. 41 розділу IІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в редакції, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» позивач просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування вказаної соціальної допомоги з січня по листопад 2008 року в сумі 1057 грн. та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі в подальшому проводити нарахування до основної пенсії надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

В судове засідання позивач не з'явилась, просила справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з’явився, надавши письмові заперечення стосовно позову, просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, у відсутність представника відповідача.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідач позов не визнає, просить залишити його без задоволення, зазначивши, що позивач не має права на отримання за рахунок коштів відповідача названої щомісячної державної допомоги, так як відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за названим законом, тобто застосувати названу норму для розрахунку підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає. Крім того, посилаючись на ст. ст.ст. 99, 100 КАС України просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог, оскільки позивач пропустив річний строк на звернення до суду.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» з 01.07.2003 року, що не заперечується сторонами. Відповідач у 2008 році додаткову щомісячну державну допомогу позивачу як дитині війни проводить у розмірі меншому ніж передбачено Законом, чим порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.7 названого Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі, яке є відповідачем у справі.

Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією та законами України, а також Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України.

Відповідно до вимог ст.22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Відповідно до ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про державний бюджет України».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, яка змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, тобто пенсіонера з 01.01.2007 року – 380 грн., з 01.04.2007 року – 406 грн., з 01.10.2007 року – 411 грн. Визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується для осіб, які втратили працездатність,

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» для осіб, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум з: 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн. з 1 жовтня – 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

За таких обставин вимоги позивача в проведенні перерахунку підвищення до пенсійного забезпечення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідають вимогам Закону, є правомірними.

Відповідно до Конституції України права громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені лише в умовах надзвичайного або воєнного стану, а тому суд вважає, що відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи додаткової пенсії позивачці як дитині війни відповідно до вимог постійно діючого закону - ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має прерогативу в застосуванні при визначенні розміру додаткової соціальної виплати до пенсії, тобто доплата повинна проводитись в розмірі мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатної особи, якою є позивач, діяв неправомірно.

Норми Конституції України являються нормами прямої дії, підлягають застосуванню судом при розгляді спорів, які виникли в зв’язку з порушенням прав громадян, а тому суд вважає, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки» було допущено звуження існуючих гарантій громадян, які є дітьми війни в частині не нарахування згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» додаткової пенсії, а тому при визначенні розміру доплати позивачу відповідач повинен був керуватись виключно вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатної особи відповідно до вимог щодо розмірів прожиткового мінімуму згідно з Законами «Про державний бюджет України» на відповідний рік, а тому позов слід задовольнити.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення п. 12 ст. 71 з урахуванням ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення виплати підвищення до пенсійного забезпечення дітям війни, до яких відноситься і позивач, визнано неконституційним, що підтверджує, що при нарахуванні підвищення до пенсії позивачу слід застосовувати вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.04.2004 року, а не положення ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнані неконституційними положення пункту підпункту 2 п. 41 розділу IІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в редакції, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Таким чином суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що перерахунок не може бути здійснений в зв’язку з відсутністю порядку підвищення до пенсійного забезпечення позивача та відсутністю джерел фінансування, так як вказане не може обмежувати реалізацію права позивача на соціальний захист як дитини війни, обмежувати конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, звуження змісту і обсягу цього права шляхом внесення змін до чинних законів не допускається згідно зі ст.22 Конституції України.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності звернення до суду є безпідставними, оскільки позивач просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату недоплачених сум за період з 01 січня 2008 року, а з позовом до суду звернувся в листопаді 2008 року, тобто в межах річного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Позивачем у судовому засіданні надані докази на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: поясненнями позивача, пенсійним посвідченнями позивача № 431306 з відміткою про те, що позивач є дитиною війни.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі ст.4 ДКМУ «Про державне мито» як громадянка, яка постійно проживає або постійно працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 22, 113 Конституції України, ст.6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 6,9,17,89,100, 158-163,185,186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в розмірі згідно з вимогами ст. 58 Закону України «Про держаний бюджет на 2008 рік» починаючи з 01.01.2008 по 30.11.2008 року.

Від сплати держмита сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя         Н.Г.Таран