Справа № 22-а-1462 / 2006 Головуючий у 1 інст. Кашперська Т.Ц.
Категорія 31 Доповідач у 2 інстанції Назарчук Р.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів: Заріцької А.О., Приходька К.П.,
при секретарі Шешко ОБ., розглянувши справу за апеляційною скаргою Бучанської селищної ради на постанову Ірпінського міського суду від 31 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Бучанської селищної ради про визнання неправомірним рішення ради щодо відмови передати у власність земельну ділянку в порядку приватизації та зобов'язання передати земельну ділянку у власність,
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2006 року ОСОБА_1звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив визнати незаконним рішення Бучанської селищної ради від 20.03.2006 року яким йому відмовлено передати ву власність земельну ділянку площею 30 кв.м. в АДРЕСА_1, якою він користується на правах оренди для обслуговування гаража.
Просив також зобов"язати Бучанську селищну раду передати йому вказану земельну ділянку в порядку приватизації.
Постановою Ірпінського міського суду від 31 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі Бучанська селищна рада просить скасувати вказану постанову суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права і її невідповідність фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.
Судом першої інстанції установлено, що спірна земельна ділянка площею 30 кв.м. перебувала в користуванні позивача на підставі договору оренди від 22.08.2005 року для обслуговування гаража строком на три роки.
Відповідно до вимог ст.ст. 118, 121 ЗК України ОСОБА_1 має право на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, Бучанська селищна рада в своєму рішенні від 20.03.2006 року не навела переконливих аргументів відмови йому в праві на приватизацію землі.
Та обставина, що позивач користується земельною ділянкою на правах оренди, на що посилається відповідач, виходячи із змісту вказаних законів, не є перешкодою в приватизації земельної ділянки.
За таких обставин та з урахуванням того, що ОСОБА_1 є інвалідом праці з ампутацією ніг, земельна ділянка знаходиться поблизу будинку, де він проживає, суд дійшов обгрунтованого висновку про незаконність рішення ради, про відмову в праві на приватизацію ОСОБА_1 земельної ділянки.
Викладені в апеляційній скарзі доводи Бучанської селищної ради висновків суду не спростовують.
Зокрема посилання на те, що при передачі земельної ділянки у власність необхідний проект її відведення не може впливати на висновок суду, оскільки земельна ділянка позивачу відведена раніше і при наданні її в оренду жодних питань з цього приводу в нікого не виникало.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта стосовно дотримання позивачем правил будівництва гаража, так як це питання не стосується позовних вимог і тому не було предметом судового розгляду. Крім того, спірна земельна ділянка надавалась ОСОБА_1 цільовим призначенням для обслуговування гаража, тобто відповідачем малось на увазі будівництво гаража на наданій в оренду земельній ділянці.
Викладені в скарзі інші доводи Бучанської селищної ради є, по суті, тлумаченням діючого законодавства без прив"язки до конкретних правовідносин, і вони ніяк не свідчать про відсутність в ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає, а тому, керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Бучанської селищної ради відхилити, а постанову Ірпінського міського суду від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.