ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.06 Справа № 20/172д/06
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”,
м. Краматорськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод корундових матеріалів”, Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне
про розірвання договору та стягнення суми 49095,28 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача – не з’явився;
Від відповідача –не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про розірвання договору поставки № 15/221 від 14.02.2005р., укладеного між ТОВ “Завод корундових матеріалів” та ВАТ “Енергомашспецсталь”, і стягнення з відповідача на користь позивача суми 48024,15 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, суми 151,22 грн. –3% річних, суми 919,91 грн. пені, всього –49095,28 грн.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2006р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/172д/06, судове засідання призначено на 07.06.2006р. Ухвалою суду від 07.06.2006р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.06.2006р.
29.06.2006р. справу розглянуто, в порядку ст. 85 ГПК України оголошено рішення.
19.06.2006р. до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що відповідач платіжним дорученням № 73 від 02.06.2006р. перерахував позивачу суму 47175 грн. основного боргу. Оскільки, прострочка по погашенню заборгованості була нетривалою, позивач не наполягає на стягненні штрафних санкцій. Інші позовні вимоги (розірвання договору та стягнення судових витрат) просить розглянути по суті за відсутністю позивача.
Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Відповідач письмовий відзив суду не надав, але в судовому засіданні 07.06.2006р. підтримав клопотання позивача про відкладення розгляду справи, вказавши про можливе врегулювання спору мирним шляхом.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
14.02.2005р. між ТОВ “Завод корундових матеріалів” (постачальник, відповідач у справі) та ВАТ “Енергомашспецсталь” (покупець, позивач у справі) був укладений договір поставки № 15/221, за яким відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію кольорових металів (товар) відповідно до специфікацій, які оформлюються на кожну партію товару та є невід’ємною частиною договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє в частині поставок товару –до 31.12.2005р., а в частині фінансових розрахунків –до повного виконання. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні від жодної із сторін не поступить письмового повідомлення про розірвання договору, то це означає, що договір в частині поставок автоматично пролонгується строком ще на один рік (п. 10.3).
Із матеріалів справи слідує, що договір з 31.12.2005р. був продовжений ще на один рік.
Відповідно до листа-заявки від 16.01.2006р. вих. № 15/161 відповідач повинен був відвантажити позивачу три бухти алюмінієвого прута D 12 мм протягом 10 днів з моменту оплати.
Платіжним дорученням № 1192 від 24.01.2006р. позивачем (покупцем) були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 47175 грн.
Проте, відповідач не поставив у вказаний строк продукцію та направив позивачу листа від 22.02.2006р., в якому повідомив про необхідність провести доплату товару, оскільки ціна на його продукцію зросла.
У зв’язку з тим, що відповідно до п. 3.3 договору, вартість товару, сплачена в порядку предоплати зміні не підлягає, позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 15/1187 від 28.02.2006р. з проханням повернути грошові кошти в розмірі 47175 грн., перераховані на поставку алюмінієвого прута в трьох дневний строк.
Однак відповідач, як зазначено в позовній заяві, не виконав вимоги по поверненню грошових коштів в сумі 47175 грн., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з урахуванням індексу інфляції в сумі 48024,15 грн. (з яких сума 47175 грн. –предоплата за товар, сума 849,15 грн. втрати від інфляції).
У той же час, із матеріалів справи слідує, що під час розгляду справи в суді - 02.06.2006р., відповідач повернув здійснену позивачем предоплату в повному обсязі в розмірі 47175 грн. (пл. доручення № 73 від 02.06.2006р.).
Таким чином, провадження у справі № 20/172д/06 у частині позовної вимоги про стягнення суми 47175 грн. основного боргу підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Вимоги позивача про стягнення суми 849,15 грн. втрат від інфляції та суми 151,22 грн. –3 % річних задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, ст. 652 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачає сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних лише у разі прострочення виконання саме грошового зобов’язання.
Як вже зазначалося раніше, за договором поставки № 15/221 від 14.02.2005р. відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію кольорових металів (товар). Тобто, договір поставки № 15/221 не передбачає у відповідача (постачальника товару) саме грошових зобов’язань перед позивачем (покупцем).
Позовні вимоги про стягнення суми 919,91 грн. пені також не підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.
Відповідно до п.7.1 договору якщо постачальник не поставить товар у строки, вказані в договорі, він повинен сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.08.2004 N 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2004 р. за № 1092/9691, облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку. Розмір облікової ставки розглядається Комітетом з монетарних питань Національного банку, затверджується рішенням Правління Національного банку та діє до її зміни.
Отже, подвійна облікова ставка НБУ є величиною змінною, а оскільки в договорі сторони не визначили чіткого розміру пені, тобто періоду дії ставки, який береться до розрахунку, тому у позивача відсутні підстави для нарахування пені.
Позивач просить розірвати договір поставки № 15/221 від 14.02.2005р., укладений між ТОВ “Завод корундових матеріалів” та ВАТ “Енергомашспецсталь”, посилаючись при цьому на ст.ст. 610, 611, 651, 652 ЦК України.
В той же час, із змісту ст. 651 ЦК України вбачається, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У договорі поставки № 15/221 сторони передбачили, що останній може бути розірваним однією з сторін, шляхом подачі письмової заяви іншій стороні за 30 днів до моменту розірвання (п. 10.6).
Листом вих. № 15/1187 від 28.02.2006р. позивач звернувся до відповідача де зазначив, що не дає згоди на збільшення ціни товару та просить договір вважати розірваним відповідно до п. 10.6 договору.
Таким чином, у позові в частині вимоги про розірвання договору поставки № 15/221 від 14.02.2005р. слід відмовити, оскільки договір поставки є розірваним в односторонньому порядку за заявою ВАТ “Енергомашспецсталь” ще до звернення до суду.
Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 471,75 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір доведений до суду з його вини, сума 47175 грн . сплачена після порушення судом провадження у справі
Керуючись ст. ст. 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод корундових матеріалів” (Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, вул. Лісна, 16, р/р 26008976712625 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 32875726) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, м. Краматорськ, р/р 2600901517252 в Філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в м. Донецьк, МФО 334817, код ЄДРПОУ 00210602) суму 471 грн. 75 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі № 20/172д/06 в частині позовної вимоги про стягнення суми 47175 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано 29.06..2006р.