Справа № 22Ц-1187/06" Головуючий у суді 1 інстанції Шатковський С.В.
Доповідач у суді 11 інстанції Коцюрба О.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Коцюрби О.П.
Суддів: Мережко М.В., Голуб С.А.
при секретарі: Некорі А.О,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника третіх осіб ОСОБА_1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішення суб»єкта владних повноважень
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в якому просила скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 27 червня 2006 р. НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 і НОМЕР_4, посилаючись на те, що вона є власником земельної частки (паю), яку їй має бути виділено за рахунок земель колективної власності ВАТ „Племінний завод „Бортничі", яка належить їй на підставі сертифікату серії ІНФОРМАЦІЯ_1 і була набута нею у власність згідно з договором міни від 14 листопада 2003 року за НОМЕР_5, оскільки вони прийняті без належних правових підстав, бо на підставі цих розпоряджень іншими особами земельні частки (паї), були отримані без складання схеми поділу земель колективної власності, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року позов задоволено.
У своїй апеляційній скарзі представник третіх осіб ОСОБА_1 просить вказану постанову суду скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції виходив з того, що схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ВАТ «Племінний завод «Бортничі» не було погоджено у встановленому законом порядку і на цих підставах суд дійшов до висновку про те, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 27 червня 2006 року НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 були прийняті без належної правової підстави і вони є незаконними тому підлягають скасуванню.
Вказані висновки Макарівського районного суду Київської області є помилковими так як суд обгрунтував свою постанову з посиланнями на п. п. 1.4, 1.5, Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року №47/172/48 та ст. 23 Закону України «Про відновлення платіжоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Суд першої інстанції не врахував того, що вказані Методичні рекомендації в даному випадку не стосуються прав позивача, оскільки в них йде мова про землі колективної власності, а на час ухвалення постанови, позивачка реалізувала свої права за рахунок земель запасу Гірської сільської ради згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2005 року, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Щасливської сільської ради, Гірської сільської ради Бориспільського району, Київської області, треті особи: ВАТ «Племінний завод «Бортничі», яким було зобов'язано Гірську сільську раду Бориспільського району, Київської області передати у власність, в порядку передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 кадастровий гаектар із земель запасу.
В рішенні, Бориспільський міськрайонний суд Київської області вказав на те, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ІНФОРМАЦІЯ_1 та договору міни від 14 листопада 2003 року 3866 ОСОБА_2 є його власником, а тому відповідно до п. п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України має безумовне право на виділення земельної частки (паю) в натурі на місцевості. Маючи це право, вона звернулася в Гірську сільську раду із заявою про надання в приватну власність земельної ділянки в межах сільської ради, але в задоволенні заяви їй було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2005 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2005 року залишено без змін.
За таких обставин справи, у позивачки відсутні підстави стверджувати, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ІНФОРМАЦІЯ_1 та договору міни від 14 листопада 2003 року НОМЕР_5 їй має бути виділена земельна ділянка за рахунок земель колективної власності ВАТ «Племінний завод «Бортничі» так як вона це право реалізувала.
Суд першої інстанції не врахував те, що Методичні рекомендації не носять обов'язкового характеру. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах , Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року №47/172/48 не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Крім вказаного, Методичні рекомендації суперечать нормам чинного земельного законодавства.
На час затвердження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ВАТ «Племінний завод «Бортничі» діяла ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 13 березня 1992 року №2196-ХІІ), згідно якої земля могла належати громадянам на праві колективної власності. При цьому, розпорядження земельними ділянками, які знаходились в колективній власності громадян здійснювалось по рішенню загальних зборів колективу співвласників. Кожний член сільськогосподарського акціонерного товариства мав право у випадку виходу із нього отримати свою частку землі в натурі (на місцевості).
В даному випадку, враховуючи особливості статусу права колективної власності на землю, повне розпорядження нею здійснювали загальні збори колективу співвласників.
Питання порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій врегульовані ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України 2001 року, п.З Прикінцевих положень Земельного кодексу України 2001 року, п. п. 8, 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», які є дійсними і обов'язковими для виконання на всій території України і в даний час.
Таким чином, колегія судді приходить до висновку про те, що при ухваленні постанови, суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не повинен був застосовувати, і не застосував ті норми права, які необхідно застосувати.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про порушення прав позивачки.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що постанова Макарівського районного суду Київської області є незаконною і підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.. 195,. 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника третіх осіб ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.